30.11.2010
< копія >
14 жовтня 2010 р. Справа № 2а-8995/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Букіна Л. Є. < Текст >
при секретаріМуренко Н.О.,
< Список >
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2010 р. на виконання своїх владних повноважень, звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів із адміністративним позовом, в якому позивач просить стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району на свою користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 48 213,96 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 388,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Представник позивача до судового засідання надав клопотання, у якому просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, на пропозицію суду заперечень проти позову не направив. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що Комунальним виробничим житлового ремонтно-експлуатаційним підприємством Ленінського району подано Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2009 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, у якому середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2009 році становила 43 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи.
Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2009 році становила 43 особи, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2009 рік (а.с.5).
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 43 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів, про що зазначено саме Відповідачем у звіті за формою №10-ПІ за 2009 рік.
Відповідачем інваліди не працевлаштовані, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2009 рік (а.с.5).
Відповідно до частини 3 статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до листа Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 31.08.2010 № 12/11-3442 Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району у 2009 році подало 8 звітів за формою № 3-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420 (а.с.18-27). Відповідно до цих звітів Відповідач зазначав про наявність вакансій для інвалідів у необхідній кількості (а.с.19-27).
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району протягом 2009 року зверталось до центру зайнятості про потребу у працівниках з обмеженими фізичними можливостями, зокрема заявляло протягом дев'яти місяців про вакансію «двірник» та протягом п'яти місяців «оператор» (січень, квітень-липень), «секретар» (березень) та «економіст» (вересень).
Судом встановлено, що Відповідач не відмовляв інвалідам у працевлаштуванні. Така інформація позивачем не спростована та від центру зайнятості до суду не надходила.
Таким чином, Відповідач виконав норматив для працевлаштування двох інвалідів.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача, що виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів вважається лише їх фактичне працевлаштування, оскільки відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати, працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування (державну службу зайнятості).
Чинним у 2009 році законодавством не покладено на підприємства обов'язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати, а обов'язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов'язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда).
Згідно до ч.1 ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Враховуючи, що Відповідачем виконані всі вимоги Закону щодо працевлаштування у 2009 році інвалідів на підприємство, тому відсутні підстави для стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
За викладених вище обставин та відповідних доказів суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складений 19.10.2010 р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >Л.Є. Букіна
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >