27 лютого 2025 рокуСправа № 160/304/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24, що набрало законної сили 07.01.2025, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 25.11.2022 до 02.10.2023, з 31.10.2023 до 30.11.2023 та з 04.12.2023 до 22.12.2023; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 25.11.2022 до 02.10.2023, з 31.10.2023 до 30.11.2023 та з 04.12.2023 до 22.12.2023, з урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо належного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 09.10.2023 в частині видачі наказу про здійснення зазначених у рапорті виплат; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2023 в частині видачі наказу про здійснення зазначених у рапорті виплат.
07.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24, у якій заявник просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 в повному обсязі.
Заяву обґрунтовано тим, що 21.01.2025 позивач надіслав до військової частини НОМЕР_1 заяву про виконання у добровільному порядку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 з реквізитами його банківського рахунку, однак відповідачем рішення суду не було виконано.
До заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю додано докази надіслання засобами поштового зв'язку 20.01.2025 до військової частини НОМЕР_1 заяви від 20.01.2025, в якій позивач просив у добровільному порядку виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які би підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 набрало законної сили 07.01.2025.
Матеріали апеляційного оскарження з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 про повернення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 надійшли до суду першої інстанції 29.01.2025.
Виконавчі листи у справі № 160/304/24 було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено 08.02.2025, тобто після його звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, у тому числі, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю, позивач зазначив, що відповідач не виконав рішення суду. Проте станом на час звернення з цією заявою до суду позивачем не було отримано виконавчі листи у справі № 160/304/24 та, відповідно, їх не було звернено до примусового виконання.
Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі і в примусовому порядку, не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення в примусовому порядку.
Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
У зв'язку з проходженням суддею з 10.02.2025 до 14.02.2025 підготовки для підтримання кваліфікації та перебуванням судді на лікарняному з 17.02.2025 до 26.02.2025 ухвалу постановлено у перший робочий день.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська