23 липня 2024 рокуСправа №160/11335/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11335/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Плюс" (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 74, оф. 316; ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
01.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Плюс" до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2024/000093/1 від 28.02.2024, №UA110130/2024/000094/1 від 29.02.2024, №UA110130/2024/000098/1 від 05.03.2024, №UA110130/2024/000105/1 від 07.03.2024, №UA110130/2024/000107/1 від 11.03.2024, №UA110130/2024/000110/1 від 13.03.2024, №UA110130/2024/000083/1 від 21.02.2024;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2024/000210; №UA110130/2024/000217; №UA110130/2024/000226; №UA110130/2024/000239; №UA110130/2024/000242; №UA110130/2024/000252; №UA110130/2024/000192, винесені Дніпровською митницею.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подав до Дніпровської митниці електронні митні декларації, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, контракт, рахунок - фактуру (інвойс) та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Позивач вказує, що в оспорюваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у позивача та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 заяву представника Дніпровської митниці про продовження процесуального строку для подання відзиву в адміністративній справі №160/11335/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Плюс" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задоволено, продовжено строк подання відзиву на позовну заяву на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, починаючи з дати отримання цієї ухвали.
28.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24926/24), в якому останній зазначив, що оспорювані рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та доданих до них документах розбіжності, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечував доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» (Покупець, Позивач) та Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERН GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Продавець), укладено Контракт №03/24-U.
Відповідно до умов контракту продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного контракту та інвойсів, які є невід'ємною частиною даного контракту. Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах - розділ 1.
Згідно п. 3.1, 3.2 Контракту, товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід'ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 контракту оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою. Всі платежі здійснюються в доларах США.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №17 від 20.02.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000027 від 21.02.2024 позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №22 від 20 лютого 2024 року.
ТОВ «КДВ ПЛЮС» 28.02.2024 подало до Дніпровської митниці до митного оформлення митну декларацію №24UA110130004522U7, в якій заявлено митну вартість товару томатів, вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 15 000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм.
Митна вартість, визначена декларантом за основним методом за ціною договору (контракту) та рахунку-фактури (інвойсу) у розмірі 0,75 USD та умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130004522U7 від 28.02.2024 позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №17 від 20.02.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 20240000000027 від 21.02.2024;
- Платіжна інструкція №22 від 20.02.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900EX00000757 від 21.02.2024;
- Вантажна митна декларація №24TR 07090000006630 від 21.02.2024;
- ЦР - міжнародна автомобільна накладна від 21.02.2024;
- Сертифікат якості №А 1797054 від 21.02.2024;
- Фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 5313070 від 21.02.2024.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойс) №18 від 22.02.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000028 від 23.02.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм.
Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунку-інвойсу у розмірі 0,75 USD та умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця. Це підтверджується платіжною інструкцією №23 від 22.02.2024.
29.02.2024 ТОВ «КДВ ПЛЮС», подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA110130004611UO від 29.02.2024, в якій заявлено митну вартість товару томатів, вагою в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм.
Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунку-фактури (інвойсу) у розмірі 0,75 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24 UA110130004611UO від 29.02.2024, позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24 - U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №18 від 22.02.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 2024000000028 від 23.02.2024;
- Платіжна інструкція №23 від 22.02.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900EX00000784 від 23.02.2024;
- Вантажна митна декларація №24TR 07090000006764 від 23.02.2024;
- ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 23.02.2024;
- Сертифікат якості №А 1797056 від 23.02.2024;
- Фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 5313097 від 23.02.2024.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойс) №19 від 26.02.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000029 від 27.02.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №26 від 26.02.2024.
05.03.2024 ТОВ «КДВ ПЛЮС» подало 05.03.2024 до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA11013000495408, в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм.
Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунку-фактури (інвойсу) у розмірі 0,75 USA, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130004954U8 від 05.03.2024 позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №19 від 26.02.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 2024000000029 від 27.02.2024;
- Платіжна інструкція №26 від 26.02.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900EX00000832 від 27.02.2024;
- Вантажна митна декларація №24 TR 07090000007156 від 27.02.2024;
- ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 27.02.2024;
- Сертифікат якості №А 1797057 від 27.02.2024;
- Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5313147 від 27.02.2024.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №21 від 01.03.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000031 від 01.03.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №30 від 01.03.2024.
07.03.2024 ТОВ «КДВ ПЛЮС» подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24 UA110130005188U3, в якій заявлено митну вартість товару «томати», в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм.
Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунків-фактури (інвойс) у розмірі 0,75 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130005188U3 від 07.03.2024 позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №21 від 01.03.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 2024000000031 від 01.03.2024;
- Платіжна інструкція №30 від 01.03.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900EX00000873 від 01.03.2024;
- Вантажна митна декларація №24 TR 07090000007496 від 01.03.2024;
- ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 01.03.2024;
- Сертифікат якості №А 1797060 від 01.03.2024;
- Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5313177 від 01.03.2024.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №22 від 04.03.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000032 від 05.03.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалася шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок подавця, що підтверджується платіжною інструкцією №31 від 04.03.2024.
11.03.2024 ТОВ «КДВ ПЛЮС» подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA110130005299U4, в якій заявлено митну вартість товару «томати» в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунку-фактури (інвойс) у розмірі 0,75 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130005299U4 від 11.03.2024 позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №22 від 04.03.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 2024000000032 від 05.03.2024;
- Платіжна інструкція №31 від 04.03.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900EX00000925 від 05.03.2024;
- Вантажна митна декларація №24 TR 07090000007884 від 05.03.2024;
- ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 05.03.2024;
- Сертифікат якості №А 1797061 від 05.03.2024;
- Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5313231 від 05.03.2024.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №24 від 06.03.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000033 від 07.03.2024 позивач придбав та ввіз на митну територію України томати у кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №35 від 07.03.2024.
13.03.2024 ТОВ «КДВ ПЛЮС» подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA110130005647U2, в якій заявлено митну вартість товару «томати» в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунку-фактури (інвойс) у розмірі 0,75 USD, умови постачання зазначено СРІ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130005647U2 від 13.03.2024 позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №24 від 06.03.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 2024000000033 від 07.03.2024;
- Платіжна інструкція №35 від 07.03.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900X00000951 від 07.03.2024;
- Вантажна митна декларація №24 TR 07090000008118 від 07.03.2024;
- ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 07.03.2024;
- Сертифікат якості №А 1797062 від 07.03.2024;
- Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5313259 від 07.03.2024.
На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №15 від 14.02.2024 та рахунку e-FATURA №EFA 2024000000024 від 16.02.2024 позивач придбав та ввіз на митну територію України томати, в кількості 20000,00 кг, вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №20 від 14.02.2024.
21.02.2024 ТОВ «КДВ ПЛЮС» подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA110130003872U8 від 21.02.2024, в якій заявлено митну вартість товару томатів, вагою в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) та рахунку (інвойсу) у розмірі 0,75 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130003872U8 від 21.02.2024 позивачем додано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
- Зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) №15 від 14.02.2024;
- Рахунок e-FATURA №EFA 2024000000024 від 16.02.2024;
- Платіжна інструкція №20 від 14.02.2024;
- Митна декларація країни відправлення №24070900EX000000691 від 16.02.2024;
- Вантажна митна декларація №24TR 07090000006095 від 16.02.2024;
- ЦР - міжнародна автомобільна накладна від 16.02.2024;
- Сертифікат якості №А 1797051 від 16.02.2024;
- Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5313024 від 16.02.2024.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару Дніпровською митницею по всім, поданим позивачем митним деклараціям направлено позивачу повідомлення про необхідність подання додаткових документів, у відповідь на що позивачем направлено відповідачу повідомлення про надання додаткових пояснень, в яких позивачем зазначено, що під час подачі митних декларацій було додано всі документи на підтвердження митної вартості ввезених товарів.
Дніпровською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з якими до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, та скориговано загальну вартість товарів:
- №UA110130/2024/000093/1 від 28.02.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставки товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
- №UA110130/2024/000094/1 від 29.02.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) - на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставку товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
- №UA110130/2024/000098/1 від 05.03.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставку товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
- №UA110130/2024/000105/1 від 07.03.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставку товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERН GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
- №UA110130/2024/000107/1 від 11.03.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставку товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERН GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
- №UA 110130/2024/000110/1 від 13.03.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставку товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
- №UA110130/2024/000083/1 від 21.02.2024, відповідно до якого було визначено вартість товару резервним методом. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості, товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару за ЕМД від 22.01.2024 №24UA110130001360U1 (UA110130/2024/001360) на рівні 1,21 дол. США/кг., при цьому взято за основу коригування поставку товару: «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі, врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані, в пластикових ящиках, розміщені на дерев'яних піддонах, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - томати свіжі червоні в 3100 пластикових ящиках - 20000,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва - TR Туреччина».
Також відповідачем складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2024/000210; №UA110130/2024/000217; №UA110130/2024/000226; №UA110130/2024/000239; №UA110130/2024/000242; №UA110130/2024/000252; №UA110130/2024/000192.
Позивач вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є безпідставними, оскільки відповідачу було надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, у зв'язку з чим, останні підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.
Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 №201, затверджено положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яким передбачено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).
За загальним правилом, передбаченим нормами ст. 692 Цивільного кодексу України оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно із ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності.
Разом з тим, з доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв'язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17.
Суд звертає увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за другорядним методом.
Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №810/2839/17, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, від 23.07.2019 року у справі №1140/3242/18, від 21.08.2019 року у справі №520/9022/18.
При цьому наданими до Дніпровської митниці та до матеріалів справи документами підтверджено заявлену вартість товару, а також сплату відповідно до умов контракту та поставки.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності або явні ознаки підробки.
Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
У постановах від 31.03.2015 та 02.06.2015 (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно із постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб'єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).
Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, відповідач не вказав, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Згідно із положеннями ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Згідно із положеннями статей 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000093/1 від 28.02.2024, №UA110130/2024/000094/1 від 29.02.2024, №UA110130/2024/000098/1 від 05.03.2024, №UA110130/2024/000105/1 від 07.03.2024, №UA110130/2024/000107/1 від 11.03.2024, №UA110130/2024/000110/1 від 13.03.2024, №UA110130/2024/000083/1 від 21.02.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000210; №UA110130/2024/000217; №UA110130/2024/000226; №UA110130/2024/000239; №UA110130/2024/000242; №UA110130/2024/000252; №UA110130/2024/000192 є протиправними та підлягають скасуванню.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Згідно із ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 14877,10 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Плюс" (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 74, оф. 316; ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2024/000093/1 від 28.02.2024, №UA110130/2024/000094/1 від 29.02.2024, №UA110130/2024/000098/1 від 05.03.2024, №UA110130/2024/000105/1 від 07.03.2024, №UA110130/2024/000107/1 від 11.03.2024, №UA110130/2024/000110/1 від 13.03.2024, №UA110130/2024/000083/1 від 21.02.2024.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці: №UA110130/2024/000210; №UA110130/2024/000217; №UA110130/2024/000226; №UA110130/2024/000239; №UA110130/2024/000242; №UA110130/2024/000252; №UA110130/2024/000192.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Плюс" (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 74, оф. 316; ЄДРПОУ 44008454) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14877 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 10 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 23.07.2024.
Суддя О.В. Царікова