28 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/11/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_2 (батька) у розмірі 146637,29 грн у зв'язку із його смертю; зобов'язання виплатити недоодержану згідно з рішеннями суду від 21 січня 2022 року у справі №140/13773/21 та від 24 травня 2023 року у справі №140/4263/23 пенсію у розмірі 146637,29 грн у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що його батько ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII) та рішенням суду від 21 січня 2022 року у справі №140/13773/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24 вересня 2021 року №22/6-5791, а рішенням суду від 24 травня 2023 року у справі №140/4263/23 зобов'язано відповідача провести з 01 вересня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. Проте заборговану пенсію за періоди з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року (по рішенню суду у справі №140/13773/21) та з 15 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року (по рішенню суду у справі №140/4263/23) виплачено не було. Після смерті батька позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про виплату донарахованої його батьку за життя пенсії, але відповідач безпідставно відмовив йому у здійсненні відповідної виплати, мотивуючи тим, що для включення нарахованої доплати до реєстру судових рішень необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, бо відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ він має право на одержання недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю батька як член його сім'ї (син), який проживав з ним за однією адресою та звернувся із відповідною заявою протягом встановленого строку.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.37-39). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на виконання рішень суду у справі №140/13773/21 та у справі №140/4263/23 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії; сума нарахувань становить 127570,62 грн та 19066,67 грн відповідно. У зв'язку з недостатнім фінансуванням з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суддів кошти, нараховані на виконання рішень суду у справах №140/13773/21 та №140/4263/23, залишилися невиплаченими за життя ОСОБА_2 . 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_2 , на яку листом від 15 жовтня 2024 року №13498-12694/О-02/8-0300/24 було надано відповідь. При цьому звернення інших осіб про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 до ГУ ПФУ у Волинській області не надходили.
На думку відповідача, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , не дотримав вимог процесуального закону щодо підсудності.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 06 грудня 1999 року серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Не є спірною та обставина, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №140/13773/21, яке набрало законної сили 22 лютого 2022 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24 вересня 2021 року №22/6-5791 (з урахуванням раніше виплачених сум) (а.с.11-16).
ГУ ПФУ у Волинській області провело ОСОБА_1 перерахунок пенсії: за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року нараховано 257030,67 грн, до виплати підлягає 127570,62 грн, що слідує з розрахунку сум пенсійних виплат на виконання рішення суду у справі №140/13773/21 (а.с.43) та листа відповідача від 18 квітня 2022 року №4437-29/О/ВС-02/8-0300/22 (а.с.17).
Також рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі №140/4263/23, яке набрало законної сили 24 червня 2023 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 15 вересня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (а.с.19-21).
Із розрахунку пенсійних виплат на виконання рішення суду у справі №140/4263/23 (а.с.44) слідує, що внаслідок проведеного ГУ ПФУ у Волинській області перерахунку ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року належить виплатити 19066,67 грн, що підтверджується і листом ГУ ПФУ у Волинській області від 20 липня 2023 року №24309-22971/О-02/8-0300/23 (а.с.22).
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29 червня 2024 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
ОСОБА_1 23 вересня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Волинській області із заявою про виплату недоодержаної його батьком ОСОБА_2 у зв'язку із смертю пенсії (а.с.24).
Листом від 15 жовтня 2024 року №13498-12694/О-02/8-0300/24 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.25).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно із частинами першою-третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З наведеного слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців та інших осіб, які отримували пенсію за Законом №2262-ХІІ, не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а, від 09 червня 2022 року у справі №200/12094/18-а).
Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 22 листопада 2023 у справі №420/1966/19, від 15 грудня 2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402; далі - Порядок №3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
При вирішенні спору суд враховує, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернувся до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті його батьку та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ (так ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як із заявою позивач звернувся 23 вересня 2024 року, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера).
ОСОБА_1 до заяви додав витяг з реєстру територіальної громади №2024/014262902 від 26 листопада 2024 року про підтвердження зареєстрованого свого місця проживання та інформація із реєстру Луцької міської територіальної громади від 12 вересня 2024 року №2427 про підтвердження зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 (а.с.9-10), згідно з якими позивач та його батько ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому в матеріалах справи відсутні докази про наявність інших осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або членів сім'ї, які проживали разом із пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті. Суду не надано також доказів, що інші, крім позивача, особи зверталися до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про виплату недоодержаних ОСОБА_2 сум пенсії до цього часу.
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачу згідно з частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ як сину померлого пенсіонера ОСОБА_2 , з яким він проживав, недоодержаної у зв'язку з його смертю пенсії у сумі 146637,29 грн, нарахованої на виконання рішень суду у справі №140/13773/21 та №140/4263/23. Розмір заборгованості підтверджено відповідачем листами від 18 квітня 2022 року №4437-29/О/ВС-02/8-0300/22 (а.с.17), від 20 липня 2023 року №24309-22971/О-02/8-0300/23 (а.с.22), а також розрахунком пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року на виконання рішення суду у справі №140/13773/21 (а.с.53) та за період з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року у справі №140/4263/23 (а.с.52).
Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність подання позивачем ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження у справах №140/13773/21 та №140/4263/23 для отримання недоодержаних у зв'язку із смертю батька сум пенсій, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б свідчили, що дії щодо відмови у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 його сину ОСОБА_1 вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З огляду на встановлені обставини справи та коментовані норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті позивачу неодержаної пенсії батька ОСОБА_2 після його смерті в сумі 146637,29 грн та зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоодержану пенсію батька ОСОБА_2 після його смерті в сумі 146637,29 грн.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 10 грудня 2024 року №5705-3296-3294-0859, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.5, 33).
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 1211,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії батька ОСОБА_2 після його смерті в сумі 146637,29 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію батька ОСОБА_2 після його смерті в сумі 146637,29 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк