Справа № 643/86/25
Провадження № 2-а/643/45/25
27.02.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Замікули Б.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кушнарьова І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Князєв В.О., звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить: скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 01/2693 від 23.12.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 01/2693 від 23.12.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, яка була надіслана йому засобами поштового зв'язку.
Позивач стверджує, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , оновив військово-облікові дані своєчасно через електронний кабінет військовозобов'язаного в додатку «Резерв+».
За наведених обставин позивач вважає, що вчинення ним адміністративного правопорушення не було доведено належним чином, адже матеріали справи стосовно нього не містять доказів належного вручення (отримання) ним повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06.12.2024. Тому, як наполягає представник позивача, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідно, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу у строк до 23.01.2025 надати відзив та викласти заперечення проти позову.
Крім того, цією ж ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 : належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову № 01/2693 від 23.12.2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином засвідчені копії документів на підтвердження створення (реєстрації) ІНФОРМАЦІЯ_1 як відокремленого підрозділу відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Харківській області.
Строк для надання витребуваних документів встановлено до 20.01.2025.
Розгляд справи, призначений на 23.01.2025, відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
В судове засідання, призначене на 27.02.2025 представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просив задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судові засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, заяв та клопотань від відповідача не надходило. Також відповідач не надав до суду витребуваних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17000 грн. В обгрунтування постанови зазначено, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , 06.12.2024 не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , надісланою засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням №0610211277176 від 26.11.2024, яке повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та відповідно п.41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560) вважається належним чином врученою, військово-облікові дані оновив своєчасно через електронний кабінет військовозобов'язаного в додатку «РЕЗЕРВ+».
15.12.2024 було сформовано електронне звернення №Е840434 у ЄДРПВР «Оберіг» від ІНФОРМАЦІЯ_2 до ХРУП №2 ГУ НПУ в Харківській області про розшук та доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Згідно копій документів з особової справи ОСОБА_1 , наданих разом із позовною заявою, встановлено, що позивачу на період з 13.08.2024 до 10.11.2024 була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказана відстрочка була скасована 11.11.2024 у зв'язку із завершенням терміну її дії.
Відтак, у зв'язку із закінченням терміну дії відстрочки ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як встановлено із матеріалів особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_1 , наданих представником позивача, 26.11.2024 була сформована повістка, яка підписана ОСОБА_3 , про виклик позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка згідно змісту оскаржуваної постанови, була направлена рекомендованим поштовим відправленням № 0610211277176.
Судом здійснено відстеження поштового відправлення № 0610211277176 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг» за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html та встановлено наступне:
-29.11.2024 - відправлення прийнято (05300, м. Київ, Україна);
-30.11.2024 - відправлення прибуло до відділення (61146, м. Харків, Україна);
-03.12.2024 - невдала спроба вручення (61146, м. Харків, Україна);
-06.12.2024 - повернення відправнику, одержувач відсутній за вказаною адресою
(61146, м. Харків, Україна);
-07.12.2024 - вручено за довіреністю (61121, м. Харків, Україна).
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє дотепер.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Положенням ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п. 20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок) з оголошенням мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
-резервісти та військовозобов'язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
-резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
-військовозобов'язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
-військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.
Згідно з п. 21 вказаного Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Як визначено п. 27 Порядку, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
-взяття на військовий облік;
-проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
-уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
-призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Отже, в умовах воєнного стану територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють виклик військовозобов'язаних з метою виконання завдань, визначених Законами України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для захисту Вітчизни від посягань рф на її незалежність та територіальну цілісність.
Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п. 30 Порядку).
Згідно з п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вже зазначалось судом, повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлена 29.11.2024, не була вручена позивачу 06.12.2024 у зв'язку із його відсутністю за вказаною адресою.
Отже, судом не встановлено обставин, які б вказували про порушення відповідачем порядку виклику відповідача, оскільки законодавством визначено умови належного підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про його виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, серед яких, наявність відмітки відділення поштового зв'язку про відсутність особи за адресою місця проживання.
Також суд зазначає, що позивач, достовірно знаючи про закінчення дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, був зобов'язаний усвідомлювати виникнення у нього обов'язків, передбачених Законами України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідальність, передбачена ст. 210-1 КУпАП настає у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як визначено ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Положенням ч. 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Як визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На переконання суду, встановлені під час розгляду цієї справи обставини, свідчать, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України з метою проведення мобілізації та оборони держави в умовах триваючої збройної агресії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_2
№ 01/2693 від 23.12.2024, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 грн - залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Б.С. Замікула