печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61543/24-к
пр. 1-кс-4679/25
15 січня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022,
До провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022, про накладення арешту на майно, яке вилучене 27.12.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на грошові кошти в сумі 450 000 грн.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
27.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/58810/24-к) від 16.12.2024 було проведено обшук, внаслідок якого вилучено грошові кошти, походження яких не встановлено.
Постановою слідчого вказані речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів.
Прокурор до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленими про дату та час проведення судового засідання.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Поряд з цим, прокурором не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено, що вилучене майно відповідає положенням ст. 98 КПК України, тобто набуте кримінально протиправним шляхом, зберегло на собі сліди кримінально правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів, які б давали слідчому судді достатні підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінально протиправних дій.
Окремо слідчий суддя звертає увагу на те, що у матеріалах провадження відсутні докази того, що вилучене майно охоплюється ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку та те, що вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення злочину, або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім того, вилучені грошові кошти не ідентифіковані.
Отже, дослідивши клопотання та матеріали провадження, слідчий суддя приходить висновку, що підстави для накладення арешту у даному випадку відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000001245 від 27.07.2023 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1