печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61088/24-к
пр. 1-кс-4462/25
22 січня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42024113330000021 від 09.02.2024,
Прокурор відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024113330000021 від 09.02.2024, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: електронний пристрій прямокутної форми з антеною та маркуванням «К-68 RF DETECTOR».
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024113330000021 від 09.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, у період з 07.12.2023 до 26.12.2023, увівши в оману представників військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відповідність 20 000 спальних мішків технічним вимогам від 03.06.2017 № 2/244, переслідуючи корисливі мотиви з метою заволодіння шляхом обману належними військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України коштами у розмірі 30 000 000 грн, доставив за адресою: АДРЕСА_2 для потреб Національної гвардії України 20 000 спальних мішків неналежної якості за накладними № 289 від 07.12.2023, № 290 від 13.12.2023, № 291 від 20.12.2023 та № 292 від 26.12.2023, вчинивши усі залежні від нього дії для доведення свого злочинного умислу до кінця.
Після цього на підставі вказаних накладних військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України видано платіжні інструкції № 9045 (внутрішній номер 313871542) від 12.12.2023, № 9194 (внутрішній номер 315523512) від 15.12.2023, № 9591 (внутрішній номер 318161337) від 22.12.2023, № 9984 (внутрішній номер 319766210) від 26.12.2023, на перерахування із розрахункового рахунку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок ТОВ «МЕГАПОЛІС-КР» НОМЕР_3 грошових коштів в загальному розмірі 30 000 000,00 грн., якими ОСОБА_5 за місцем реєстрації ТОВ «МЕГАПОЛІС-КР» за адресою: м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, офіс 1, після їх перерахування у період з 12.12.2023 до 26.12.2023 на рахунок товариства заволодів шляхом обману, тобто вчинивши шахрайство в особливо великих розмірах, заподіявши військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України матеріальних збитків на загальну суму 30 000 000,00 грн.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у шахрайстві, вчинене в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2024 у справі № 757/54889/24-к надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме: електронний пристрій прямокутної форми з антеною та маркуванням «К-68 RF DETECTOR».
Постановою слідчого від 20.12.2024 вказане вище майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор групи прокурорів направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.
Викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Також слідчий суддя враховує необхідність забезпечення проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, що призначена у кримінальному провадженні постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 від 20.12.2024 року.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, а саме: вилучене в ході обшуку місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: електронний пристрій прямокутної форми з антеною та маркуванням «К-68 RF DETECTOR», оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42024113330000021 від 09.02.2024, на майно, а саме:
- на вилучене в ході обшуку місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: електронний пристрій прямокутної форми з антеною та маркуванням «К-68 RF DETECTOR».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1