Справа № 640/9844/22 Головуючий у І інстанції - Панова Г.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
26 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотань ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:030:0039;
- зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:030:0039.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в кінці 2021 року він звернувся до Відповідача із клопотанням (заявою) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки, площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ) кадастровий номер №8000000000:90:030:0039. Проте Відповідач протиправно не надав відповіді (рішення) за результатами розгляду вказаного клопотання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
02 березня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/9844/22.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року прийнято адміністративну справу № 640/9844/22 до провадження та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039.
Зобов'язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована також тим, що Позивачем подано до Київської міської ради заяву на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:030:0039). За результатом розгляду зазначеної заяви Відповідачем листом від 25.10.2021 № 057-25746 повідомлено, що розглянуто звернення Позивача щодо повторного розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та зазначено, що листом від 14.07.2021 № 0570202/3-17196 Департамент повідомив щодо опрацювання клопотання № 624860402.
Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, Позивача, представників Сторін, Третю особу, представника Третьої особи - Київської міської ради, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 липня 2021 року, 05 липня 2021 року Позивач звернувся до Відповідача з клопотаннями, в яких просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо розмежування та розподіл на два участки земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:030:0039, місце розташування: м. Київ, Дарницький район, вул. Гоголя, 44.
Листом від 14.07.2021 № 0570202/3-17196 Відповідачем повідомлено Позивача, що набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набугтя прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463.
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об?єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об?єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об?єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об??єднання земельних ділянок.
Відомості про земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,10 га (кадастровий номер 8000000000:90:030:0039) внесені до Державного земельного кадастру.
Проте, рішення про передачу у власність чи користування будь-якій фізичній чи юридичній особі зазначеної земельної ділянки Київська міська рада не приймала. Інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
Оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_1 не перебуває у власності чи користуванні, правовстановлюючі документи на неї відсутні, тому підстави для її поділу відсутні.
20 вересня 2021 року Позивачем подано до Відповідача заяву, відповідно до якої він просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо розмежування та розподілу земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:030:0039, місце розташування: АДРЕСА_1 . Додатково Позивач зазначив, що він є землекористувачем зазначеної земельної ділянки, на підтвердження чого надав копію реєстру земельних ділянок та витяг з кадастрового плану.
Зазначена заява була зареєстрована Департаментом земельних ресурсів 21.09.2021 за вх. № 057/В-2363 (т. а.с. 58).
За результатом розгляду зазначеної заяви Відповідачем листом від 25 жовтня 2021 року № 057-25746 повідомлено Позивача, що розглянуто його звернення щодо повторного розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та зазначено, що листом від 14.07.2021 № 0570202/3-17196 Департамент повідомив щодо опрацювання клопотання № 624860402.
Вважаючи бездіяльністю Відповідача щодо належного розгляду заяви Позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки протиправною, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково суд паершої інстанції виходив з того, що за результатом розгляду клопотання фізичної (юридичної) особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням підстав такої відмови.
Проте, Відповідач не розглянув заяву Позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки у місячний строк та не прийняв відповідного управлінського рішення за результатами розгляду такої заяви.
Разом з тим, оформлення Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листа від 25.10.2021 № 057-25746 не є за своєю суттю рішенням яке приймається за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги Позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою належного захисту прав Позивача слід зобов'язати Відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згіднео з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частинами 1-5 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Частиною 6 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Так, поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
Земельні ділянки можуть бути об'єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об'єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
Отже, з аналізу положень ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» вбачається, що поділ (об'єднання) земельної ділянки передбачає обов'язковість згоди користувача земельної ділянки (землекористувача). Така згода є підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за рішенням власників земельних ділянок.
Рішенням Київської міської ради «Про затвердження порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» від 20 квітня 2017 року № 241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок № 241/2463), який розроблено з метою врегулювання процедури реалізації прав на землю фізичними та юридичними особами із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з п. 1.2 Порядку № 241/2463 резолюція (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту; щодо поділу та об?єднання земельних ділянок - це письмове доручення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів) для опрацювання таких заяв та у випадку, встановленому пунктом 3 цього рішення, є дозволом на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. Порядку № 241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.
Згідно з п. 2.4 Порядку № 241/2463 приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв?язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.
Пунктом 2.5 Порядку № 241/2463 визначено, що Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.
Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов?язково має містити інформацію щодо:
- правового статусу земельної ділянки;
- правового статусу об?єкта нерухомого майна (за наявності);
- особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради;
До справи-клопотання обов'язково додаються:
- витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК «Кадастр» про земельну ділянку;
- матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради;
- матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради (за наявності), або на вимогу депутатів Київської міської ради.
Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, зазначеної вище.
Відповідно до п. 2.7 Порядку № 241/2463 проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується та приймається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.
Згідно з п. 2.9 Порядку № 241/2463 заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об?єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради.
Відповідно до п. 2.10 Порядку № 241/2463 Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за результатом розгляду клопотання фізичної (юридичної) особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки обов'язковим є підготовка Відповідачем проекту рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням підстав такої відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч приписам Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, Відповідач не розглянув заяву Позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки та не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду такої заяви.
При цьому, посилання Відповідача на лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.07.2021 № 0570202/3-17196 за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 є необґрунтованим, оскільки Позивачем разом із заявою від 21.09.2021 було надано інший пакет документів, ніж із заявою від 05 липня 2021 року, що свідчить про подання останнім нової заяви.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача та зобов'язання його повторно розглянути клопотання Позивача від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Київ, вул. Гоголя 44, (Бортничі, Дарницький район міста Києва), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039.
Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що у даній адміністративній справі Відповідач за наслідками розгляду заяви Позивача від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки, в силу вимог статті 118 Земельного кодексу України був зобов'язаний прийняти відповідне управлінське рішення, передбачене приписами Земельного кодексу України.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що стаття 118 Земельного кодексу України регламентує порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Отже, законодавцем чітко розмежовано процедуру безоплатної приватизації земельної ділянки у порядку відведення земельних ділянок із земель комунальної власності та формування земельної ділянки шляхом поділу чи об?єднання земельних ділянок, які вже перебувають у власності або користуванні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов помилкового висновку про застосування норм статті 118 Земельного кодексу України, оскільки Позивач звертався до Відповідача із заявою про поділ земельної ділянки, а не із клопотанням про передачу безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вказана обставина є підставою для зміни спірного рішення у вищезазначеній мотивувальній частині.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Розглянувши доводи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині, в решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково.
Змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року виключивши з мотивувальної частини посилання на норми статті 118 Земельного кодексу України.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Собків
Повний текст складено 26.02.2025 року.