28 лютого 2025 року справа № 580/6360/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому, з урахуванням нової редакції позову та уточнення позовних вимог, просить:
1) визнати незаконною та протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати 07.05.2024 в день звільнення позивача з військової служби у відставку всіх належних позивачу сум;
2) визнати незаконною та протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у ненарахуванні і невиплаті 07.06.2024 відповідачем з вини відповідача позивачу, передбаченого частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні позивача з військової служби 07.05.2024 з дня звільнення по день виплати відповідачем позивачу 07.06.2024, нарахованих відповідачем належних позивачу (звільненому) сум, про розміри яких між сторонами не було спору а саме: окладу за військовим званням до 07 травня 2024 року в сумі 167 грн 10 коп; посадового окладу до 07 травня 2024 року в сумі 575 грн 81 коп; надбавки за вислугу років до 07 травня 2024 року в сумі 222 грн 87 коп; надбавки за особливості проходження військової служби до 07 травня 2024 року - у розмірі 627 грн 75 коп; щомісячної премії до 07 травня 2024 року в сумі - 3264 грн 82 коп; компенсації невикористаної відпустки в сумі 48768 грн 24 коп; матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань; одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби в сумі 22376 грн 17 коп;
3) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , керуючись “Порядком обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, тобто виходячи з середнього заробітку - грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передували місяцю звільнення позивача з військової служби (травню), тобто за березень і квітень 2024 року, нарахувати і невідкладно виплатити позивачу передбачене частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України відшкодування за затримку з вини відповідача розрахунку при звільненні позивача з військової служби 07.05.2024 року з дня звільнення по день виплати відповідачем позивачу 07.06.2024 року, тобто за 31 календарних дні, нарахованих відповідачем належних позивачу (звільненому) сум, про розміри яких між сторонами не було спору, а саме: окладу за військовим званням до 07 травня 2024 року в сумі 167 грн 10 коп; посадового окладу до 07 травня 2024 року в сумі 575 грн 81 коп; надбавки за вислугу років до 07 травня 2024 року в сумі 222 грн 87 коп; надбавки за особливості проходження військової служби до 07 травня 2024 року - у розмірі 627 грн 75 коп; щомісячної премії до 07 травня 2024 року в сумі - 3264 грн 82 коп; компенсації невикористаної відпустки в сумі 48768 грн 24 коп; матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань; одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби в сумі 22376 грн 17 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.05.2024 звільнений з військової служби у відставку, однак у день звільнення відповідач не здійснив повного розрахунку належних позивачу сум грошового забезпечення, а саме: окладу за військовим званням до 07 травня 2024 року в сумі 167 грн 10 коп; посадового окладу до 07 травня 2024 року в сумі 575 грн 81 коп; надбавки за вислугу років до 07 травня 2024 року в сумі 222 грн 87 коп; надбавки за особливості проходження військової служби до 07 травня 2024 року - у розмірі 627 грн 75 коп; щомісячної премії до 07 травня 2024 року в сумі - 3264 грн 82 коп; компенсації невикористаної відпустки в сумі 48768 грн 24 коп; матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань; одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби в сумі 22376 грн 17 коп.
Позивач зазначив, що 07.06.2024 відповідач здійснив виплату позивачу на картковий рахунок грошове забезпечення за травень 2024 року в сумі 94859,16 грн, тобто із затримкою 31 календарний день, що відповідно до частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України є підставою для нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні.
Ухвалою від 10.07.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.07.2025 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій виклав позовні вимоги у такій редакції:
- визнати протиправним та скасованим з дня винесення - з 07.05.2024 наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07 травня 2024 року № 129 в частині: параграф 1 (м. Христинівка) пункт 1 абзац другий - про виключення сержанта ОСОБА_1 з 07 травня 2024 року із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення - зі сніданку 08 травня 2024 року;
- визнати ОСОБА_1 з 08 травня 2024 року поновленим на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 і внесеним до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з включенням на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з сніданку 08 травня 2024 року, а також таким, що з 08 травня 2024 року перебуває у вимушеному прогулі з вини відповідача;
- визнати протиправними дії відповідача по виключенню із списків військової частини НОМЕР_1 07.05.2024 позивача без його згоди до повного його забезпечення грошовим забезпеченням, а саме: заробітною платою, грошовим забезпеченням позивача за квітень 2024 року, окладом за військовим званням до 07 травня 2024 року в сумі 167 грн 10 коп; посадовим окладом до 07 травня 2024 року в сумі 575 грн 81 коп; надбавкою за вислугу років до 07 травня 2024 року в сумі 222 грн 87 коп; надбавкою за особливості проходження військової служби до 07 травня 2024 року - у розмірі 627 грн 75 коп; щомісячною премією до 07 травня 2024 року в сумі - 3264 грн 82 коп; компенсацією невикористаної відпустки в сумі 48768 грн 24 коп; матеріальною допомогою за 2024 рік для вирішення соціально - побутових питань; одноразовою грошовою допомогою при звільненні із військової служби в сумі 22376 грн 17 коп;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу його середній заробіток за кожен календарний день його перебування у вимушеному прогулі з вини відповідача з 08 травня 2024 року до виключення позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з розрахунку 753 грн. 02 коп. за один календарний день, виконавши у цій частині рішення у строк, не пізніше трьох календарних днів з дня набрання законної сили рішення у цій справі;
- зобов'язати відповідача утриматися від виключення позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 без його згоди до повного його забезпечення грошовим забезпеченням, зокрема, оплатою вимушеного прогулу позивача з вини відповідача з 08.05.2024 року з розрахунку 753 грн 02 коп за один календарний день.
В обґрунтування заяви про зміну предмету позову позивач зазначив, що грошове забезпечення позивача відповідач повинен був здійснити до виключення позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , однак відповідач порушив такий алгоритм, у зв'язку із чим позивач вважає, що наказ від 07.05.2024 року № 129 є протиправним та має бути скасований в частині виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 07.05.2024 року, а з продовольчого забезпечення зі сніданку 08 травня 2024 року. У свою чергу, скасування виключення відповідачем 07.05.2024 у із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивача означатиме, що позивач вважатиметься включеним до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і після 07.05.2024 доти, поки відповідач у встановленому порядку, тобто лише після проведення з позивачем усіх необхідних розрахунків не виключить позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . При цьому весь час з 08.05.2024 по день, коли відповідач у встановленому порядку після проведення з позивачем усіх необхідних розрахунків не виключить позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , позивач вважатиметься таким, що перебуває у вимушеному прогулі, який підлягає оплаті у розмірі середньоденного заробітку позивача за кожен календарний день вимушеного прогулу з вини відповідача.
Під час вирішення питання щодо прийняття заяви про зміну предмету позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 120/8090/24.
За наслідками співставлення предмету та підстав позову, заявленого першочергово (стосувались виключно виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) із предметом та підставами заяви про зміну предмету позову, суд доходить висновку, що позивач одночасно змінив як предмет, так і підстав позову, оскільки позивач визначивши предметом позову - визнання протиправним та скасування наказу від 07.05.2024 № 129 та ряд похідних вимог, вказав відповідні підстави таких вимог, які не були заявлені під час першочергового подання позову.
З урахуванням зазначеного, враховуючи невідповідність заяви позивача про зміну предмету позову вищевказаним вимогам КАС України, суд доходить висновку про доцільність її повернення без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 47, 167, 240, 241, 248, 256, 262, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 23.07.2024 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 28.02.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК