28 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/16022/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом керівника Диканської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації до Відділу культури та туризму Диканської селищної ради про зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Диканської окружної прокуратури /надалі - прокурор/ в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу культури та туризму Диканської селищної ради /надалі - відповідач/ про:
- зобов'язання Відділу культури та туризму Диканської селищної ради укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА охоронний договір на пам'ятку монументального мистецтва - пам'ятник Шевченку Т.Г. в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 /а.с. 1-16/.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем не укладено з органом охорони культурної спадщини охоронного договору щодо пам'ятнику ОСОБА_1 в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області, переданого на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради, чим порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини та що може призвести до руйнування та зміни зовнішнього вигляду пам'ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши доводи учасників справи, які мають значення для вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням другого пленарного засідання двадцятої сесії Диканської селищної ради восьмого скликання від 23 листопада 2021 року №28 /а.с. 22-23/ з метою належного утримання пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків та інших споруд вирішено передати з балансу Виконавчого комітету Диканської селищної ради на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради пам'ятники, обеліски, пам'ятні знаки та інших об'єкти згідно з додатком, до якого включено пам'ятник Шевченку Т.Г. в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області.
Листом Відділу культури та туризму Диканської селищної ради №01-20/217 від 17 вересня 2024 року /а.с. 18/ повідомлено Диканській окружній прокуратурі на запит №51-4609вих.-24 від 09 вересня 2024 року щодо вивчення дотримання вимог законодавства у сфері укладення охоронних договорів на об'єкти культурної спадщини громади, що з метою належного утримання пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків та інших споруд на території громади, рішенням сесії Диканської селищної ради від 23 листопада 2021 року №28 вирішено передати з балансу Виконавчого комітету Диканської селищної ради на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради пам'ятники та пам'ятні знаки. На виконання даного рішення актом приймання-передачі основних засобів від 06 грудня 2021 року пам'ятник Т.Г. Шевченку (охоронний номер №2196-Пл) передано на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради (інвентаризаційна картка №53). Пам'ятник Т.Г. Шевченку споруджений в 1954 році, занесений в Державний реєстр пам'яток місцевого значення (Наказ МКМС від 25 лютого 2020 року №1062) як пам'ятка монументального мистецтва, охоронний №2196-Пл. Охоронний договір на дану пам'ятку - відсутній.
Диканська окружна прокуратура у листі №51-4932вих24 від 25 вересня 2024 року /а.с. 32-33/, направленому Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, повідомлено, що Диканською окружною прокуратурою під час здійснення представницької діяльності виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Установлено, що рішенням виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих №529 від 12 грудня 1970 року пам'ятник ОСОБА_1 , споруджений у 1954 році у селищі Диканька Полтавського району Полтавської області, взято під охорону держави. Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України №1062 від 25 лютого 2020 року пам'ятник ОСОБА_1 занесений до Державного реєстру пам'яток місцевого значення як пам'ятка монументального мистецтва, охоронний №2196-Пл. Відповідно до рішення 20-ї сесії Диканської селищної ради від 23 листопада 2021 року №28, пам'ятники, обеліски, пам'ятні знаки та інші споруди згідно до додатку до рішення, передані з балансу виконавчого комітету Диканської селищної ради на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради. На виконання даного рішення актом приймання-передачі основних засобів від 06 грудня 2021 року пам'ятник ОСОБА_1 передано на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради (інвентаризаційна картка №53). Водночас, наразі, охоронний договір на пам'ятку монументального мистецтва не укладено. Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам'ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності. Таким чином, на відділ культури та туризму Диканської селищної ради покладено обов'язок укласти охоронний договір саме з Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА, як уповноваженим державою органом охорони культурної спадщини. Враховуючи вищевикладене, Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у даній сфері, з метою недопущення підміни органами прокуратури уповноважених суб'єктів, на який у першу чергу покладено обов'язки вживати заходів щодо усунення виявлених порушень, інформуємо про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та пропонуємо, самостійно вжити заходи до усунення виявлених порушень, у тому числі у судовому порядку.
Листом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації №01-20/1897 від 15 жовтня 2024 року /а.с. 34/ на запит №51-4932вих24 від 25 вересня 2024 року Диканській окружній прокуратурі повідомлено, що пам'ятник Т.Г. Шевченку, розташований в центрі селища Диканька, є пам'яткою монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 2196-Пл відповідно до Наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 25 лютого 2020 року № 1062 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України". Облікова документація на вищезгадану пам'ятку монументального мистецтва відсутня. Охоронний договір на даний об'єкт не укладено через відсутність облікової документації (пункт 20 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630)). Власника пам'ятки повідомлено про обов'язок укладення договору. Оскільки на даний час у Диканської окружної прокуратури Полтавської області наявні необхідні матеріали та докази для обґрунтування позовних вимог, задля усунення завдання шкоди інтересам держави, забезпечення збереження об'єкта культурної спадщини відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомляємо Диканську окружну прокуратуру про їх згоду на представництво інтересів держави з даного питання в суді.
Так, листом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації №01-20/1898 від 15 жовтня 2024 року "Повідомлення про укладання охоронного договору" /а.с. 35/ повідомлено про необхідність здійснити заходи щодо укладання охоронного договору на пам'ятку місцевого значення - Пам'ятника Т.Г. Шевченку, розташованого в селищі Диканька в центрі села.
Диканською окружною прокуратурою в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №51-6974вих24 від 27 грудня 2024 року направлено Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації повідомлення /а.с. 35-зворот/, у якому зазначено, що Диканською окружною прокуратурою на адресу Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації скеровано лист щодо самостійного вжиття заходів реагування щодо поновлення інтересів держави, однак протягом розумного строку Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом. На підставі викладеного, відповідно до вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено, що Диканська окружна прокуратура звертається до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу культури та туризму Диканської селищної ради про зобов'язання Відділу культури та туризму Диканської селищної ради укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА охоронний договір на пам'ятку монументального мистецтва - пам'ятник Шевченку Т.Г. в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області.
Посилаючись на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", заступник керівника Диканської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання Відділу культури та туризму Диканської селищної ради укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА охоронний договір на пам'ятку монументального мистецтва - пам'ятник Шевченку Т.Г. в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768.
Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №734/519/15-ц, від 17 березня 2021 року у справі №925/3/20, від 09 листопада 2022 року у справі №260/437/21, від 17 листопада 2022 року у справі №640/16767/21.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III /надалі - Закон №1805-III/, яким встановлено, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону №1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 2 Закону №1805-III за типами об'єкти культурної спадщини поділяються на:
- споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб;
- комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини;
- визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на:
- археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;
- історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
- об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
- об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;
- об'єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей;
- об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
- ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;
- об'єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Частиною другою статті 14 Закону №1805-III передбачено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об'єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) /надалі - Порядок №1768/, цей Порядок визначає механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини (далі - пам'ятка), щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частину відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об'єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що охоронний договір укладається на пам'ятку чи її частину за видами об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до пунктів 6-8 Порядку №1768 в охоронному договорі зазначається режим використання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.
Охоронні договори укладаються на пам'ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.
В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам'ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1768 власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Після внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об'єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.
Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).
У разі коли пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронного договору спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Таким договором не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, за висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням другого пленарного засідання двадцятої сесії Диканської селищної ради восьмого скликання від 23 листопада 2021 року №28 з метою належного утримання пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків та інших споруд вирішено передати з балансу Виконавчого комітету Диканської селищної ради на баланс Відділу культури та туризму Диканської селищної ради пам'ятники, обеліски, пам'ятні знаки та інших об'єкти згідно з додатком, до якого включено пам'ятник Шевченку Т.Г. в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області.
Тож відповідач, як балансоутримувач об'єкту культурної спадщини - пам'ятника ОСОБА_1 в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області, повинен укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким відповідно до наказу Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 22 листопада 2021 року №186 "Про укладення охоронних договорів" та наказу Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації №68 від 08 червня 2023 року "Про внесення змін до наказу Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації №186 від 22 листопада 2021 року "Про укладення охоронних договорів"" є Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації/а.с. 38-39/.
При цьому суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Саме такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16 та підтриманий у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.
Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації направлявся лист №01-20/1898 від 15 жовтня 2024 року до Диканської територіальної громади з пропозицією укласти охоронний договір, на який відповіді не надано.
Суд зауважує, що станом на момент розгляду справи відповідач свого обов'язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого статтею 23 Закону №1805-III, не виконав.
Така поведінка відповідача лише свідчить про відсутність у нього наміру добровільно виконати вимоги закону, що суперечить загальним засадам правової держави.
Державний інтерес у цій справі полягає в попередженні порушень пам'яткоохоронного законодавства відповідачем, забезпечення укладення ним охоронного договору на пам'ятку монументального мистецтва - пам'ятник ОСОБА_1 в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області, з метою встановлення режиму використання пам'ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам'яток для нинішнього і майбутніх поколінь.
Зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин суд визнає доведеним факт порушення відповідачем вимог статті 23 Закону №1805-III.
За таких обставин позов керівника Диканської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації до Відділу культури та туризму Диканської селищної ради належить задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний прокурором.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки прокурор, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов керівника Диканської обласної прокуратури (вул. Незалежності, буд. 64-А, смт. Диканька, Полтавська область, 38500) в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 02229741) до Відділу культури та туризму Диканської селищної ради (вул. Незалежності, буд. 119, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область, 38500, ідентифікаційний код 44017610) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати Відділ культури та туризму Диканської селищної ради протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду у цій справі законної сили укласти з Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації охоронний договір на пам'ятку монументального мистецтва - пам'ятник ОСОБА_1 в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини" від 28 грудня 2001 року №1768.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк