Справа № 420/38807/24
28 лютого 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом приватного підприємства “ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000574/2 від 11.11.2024 року; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000600/2 від 19.11.2024 року; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000610/2 від 22.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням включена до ціни товару і не підлягає окремому обчисленню та відповідно окремому відображенні у будь якому іншому документі окрім самого контракту. Декларація країни відправлення складається та заповнюється відповідно до вимог країни відправлення в даному випадку вимог встановлених ОАЕ. Відповідачу при митному оформленні було надано лист відправника товару від 22.01.2020 року відповідно до якого надано відомості про те, що законодавчими вимогами ОАЕ встановлено форму бланку експортної декларації відповідно якого встановлено вимоги про зазначення примітки CIF у формі експортної МД (графи 25 та 28), при цьому дійсні умови поставки зазначаються у графі 48 в даному випадку FOB. Викладене підтверджується наданим листом, самою експортною декларацією з заповненими відповідними графами, її перекладом в якому зазначено що Місцева вартість (графа 25) - CIF, вартість в країні відправки (графа 28) - CIF, інші примітки (графа 48) - FOB, відомості щодо умов поставки FOB також зазначені у наданому до митного оформлення Інвойсі № 29051183 від 28.08.2024. До митного оформлення було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті № 63 від 26.08.2024, відповідно до графи № 70 «призначення платежу» зазначено про здійснення передплати за контрактом відповідно до проформ Інвойсів № 20051743 від 22.07.2024, № 20051859 від 19.08.2024, Інвойсу № 29051057 від 30.07.2024. Проформа Інвойсу № 20051859 від 19.08.2024 була надана до митного оформлення і визначала умови оплати в 70 % передплати та 30 % вартості після поставки товарів. Загальна оплата була здійснена в розмірі 35 055,33 доларів США, яка включала в себе і передбачені 70 % передплати за наданою проформою Інвойсу. Загальний платіж в розмірі 35 055,33 доларів США стосувався на лише цієї поставки, а і інших про, що відповідно зазначено у призначенні платежу, та відповідно підтверджує довгу роботу за контрактом та системність поставок від одного і того самого виробника/продавця товарів. Викладене в тому числі підтверджується зверненням до суду із трьома позовними вимогами в рамках одного і того самого контракту. Після надання декларантом додаткових документів, митницею їх до уваги взято не було. В рішеннях зазначено про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься. Подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов'язком при цьому Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення ним всіх складових митної вартості. Найважливішим є аспект того, що Відповідач не зазначає які саме відомості повинні підтвердити чи спростувати документи які на його думку не були надані. Яких відомостей, щодо імпортованого товару митниці не вистачає для застосування першого методу визначення митної вартості. Виходячи з тих нібито «розбіжностей» питання інспектора стосувались вартості упаковки товару та вартості його доставки, при цьому, як вбачається з наведеного, всі ці складові митної вартості знайшли своє відображення у документах наданих до митного оформлення. В оскаржуваних рішеннях зазначається, що відповідачем виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, та в основу прийнятих рішень відповідачем поставлено фактично лише те, що в нього наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за більшою вартістю, що не може бути єдиною підставою для прийняття відповідного рішення. Жодних, належних обґрунтувань щодо наявності підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в рішенні не зазначено. Слід наголосити увагу на те, що інспектором не було взято до уваги документи які були надані до митного оформлення, він лише обмежився загальними фразами та трактовками Митного кодексу. Інспектор фактично не зазначив які саме відомості відсутні. Тобто митний орган мав всі можливості перевірити декларування складових митної вартості у повному обсязі, однак цього не зробив. При перелічені зазначених начебто розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці нібито «розбіжності» впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку. В оскаржуваних рішеннях стосовно коригування митної вартості інспектор вказує на застосування методу визначення митної вартості другорядний.
Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №24UA500500038147U9 від 11.11.2024 , №24UA500500039071U4 від 18.11.2024 , № 24UA500500039529U0 від 21.11.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000574/2 від 11.11.2024, UA500500/2024/000600/2 від 19.11.2024, UA500500/2024/000610/2 від 22.11.2024. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Декларантом приватного підприємства "Геліос-ВАН" надіслано додаткові документи, однак, розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №24UA500500038147U9 від 11.11.2024, №24UA500500039071U4 від 18.11.2024, №24UA500500039529U0 від 21.11.2024, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, зміст якої відповідає доводам позовної заяви.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
24 листопада 2015 року між ПП “ГЕЛІОС-ВАН» (покупець) та «ARC INTERNATIONAL MADDLE EAST LLC» (продавець) укладено контракт № AIME/01-2016 (а.с. 35-40).
11 грудня 2020 року укладено договір № 0905-Т/20 між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів , предметом договору є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта (позивач) надати транспортно - експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу(а.с. 60-63)
11 листопада 2024 року декларантом ПП “ГЕЛІОС-ВАН» подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500500038147U9 щодо товару 1) посуд столовий зі зміцненого скла: Тарілки, ємності для зберігання продуктів, набори кухлів - 5900 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Тарілки, салатники - 18600 шт. Торгівельна марка "Arcopal". Кухлі - 2400 шт. Всього 26900 шт. виробник "ARC Middle East L.L.C.".; 2) Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Кухлі - 3600 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Набори графінів зі стаканами - 720 шт. Торгівельна марка "Arcopal". Всього 4320 шт. ; "ARC Middle East L.L.C.". 3) Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Набори стаканів, стакани - 11400 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Набори стаканів - 400 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Всього 11800 шт. ; "ARC Middle East L.L.C.".4) Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Набори стаканів - 3200 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Виробником всіх товарів є "ARC Middle East L.L.C.". Країна виробництва Об'єднані Арабські Емірати (а.с. 31-32).
11 листопада 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000574/2 у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) відповідно до п/п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 2) в СМR № 1714 від 06.11.2024 зазначено, що перевізником товару є PE «MYKOLA MALETSKYI», але довідка про транспортні витрати від 04.11.2024 № 6231та рахунок-фактура на надання експедиційно-транспортних послуг від 04.11.2024 № 048181 видані ТОВ «Глобал Оушн лінк» і відповідно до наданих до митного оформлення документів відсутні договірні зобов'язання між вказаними суб'єктами. З огляду на вищевикладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України. Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи. 11.11.2024 декларантом "Геліос-ВАН" надіслані наступні документи: було надано прайс-лист виробника товару, виписку по рахунку, оборотносальдову відомість по рахунку 632, калькуляцію виробника товару та лист ПП "Геліос-ВАН" про надані документи та про те, що інші документи надати не має можливості.Аналізуючи подані спочатку та надані додатково документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, фіскальний орган приходить до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Зокрема: виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 11.11.2024 не містить аналітику (наіменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: товару №1 - 2,0107 дол.США/шт (МД від 27.05.2024 №UA100100/2024/33787, ніж заявлено декларантом 1,6423 дол.США/кг. по товару №2- 2,0100 дол.США/кг, (МД від 19.07.2024 №UA110110/2024/4521, ніж заявлено декларантом 1,3791 дол.США/кг. по товару № 3-2,21 дол. США/кг (МД від 09.02.2024 №U500500/2024/4471) ніж заявлено декларантом 1,5732 дол. США/кг. по товару № 4-2,21 дол. США/кг (МД від 20.04.2024 №UA500500/2024/13838) ніж заявлено декларантом 1,8179 дол. США/кг. (а.с. 27-28, 69-70).
11 листопада 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001159, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 29-30).
18 листопада 2024 року декларантом ПП “ГЕЛІОС-ВАН» подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500500039071U4 щодо товару 1) Посуд столовий із зміцненого скла: Тарілки, салатники, ємності для зберігання продуктів, набори кухлів - 25798 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Салатники, блюда - 7920 шт. Торгівельна марка "Arcopal". Всього 33718 шт.; виробник "ARC Middle East L.L.C.". 2) Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Набори графінів зі стаканами - 1596 шт. Торгівельна марка "Arcopal". ; виробник"ARC Middle East L.L.C.". 3) - Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Набори стаканів - 3792 шт. Торгівельна марка "Luminarc". виробник "ARC Middle East L.L.C.".; 4) - Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Набори стаканів - 900 шт. Торгівельна марка Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.12.2024 3 "Luminarc". виробник "ARC Middle East L.L.C.". Країна виробництва Об'єднані Арабські Емірати.( а.с.76-77)
19 листопада 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000600/2 у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10ст.58Митного кодексу України(далі - МКУ)при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)в копії митної декларації країни відправлення від 31.07.2024 №201-07732951-24 зазначені умови поставки - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. В автотранспортній накладній № 1756 від 14.11.2024 наявна печатка перевізника LIMITED LIABILITY COMPANI «TRANS LOGISTIC INTER», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.11.2024 № 049013 та довідка про транспортні витрати від 13.11.2024 № 6452 видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк». Згідно умовам пункту 4.3 договору про перевезення від 11.12.2020 № 0905-Т/20 зазначено, що оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, разом з тим , банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставлених рахунку від 13.11.2024 № 049013 на розгляд не надано, хоча з урахуванням умов пункту 4.3 договору станом на дату митного оформлення товару оплата за такими рахунками-фактурами повинна була здійснена. Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації переклад українською мовою копії митних декларацій країни відправлення від 24.05.2024 № 201-07601846-24 згідно статті 254 МКУ. 19.11.2024 декларантом ПП "Геліос-ВАН" надіслано виписки по рахунку Б/н від 26.08.2024, від 29.07.2024, прайс-лист від 01.07.2024 б/н; додаткова угода № 1 від 31.07.2024 до Договору № 0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 11.12.2020; оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 від 01.01.2024 по 18.11.2024 та лист декларанта від 19.11.2024 №301, у якому перелічено усі надані документи для підтвердження митної вартості та повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати не має можливості. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митному органі наявна інформація по товару 3, тому відповідно до статті 59 та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом буде застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами 1,2,4, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами 1,2,4, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів 1,2,4 не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом по товарам 1,2,4 було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару 1 - по товару 1 -2,02 дол.США/ за кг нетто (МД від 31.07.2024 №UA110110/2024/004782) ніж заявлено декларантом 1,666 дол.США/ за кг нетто; товару 2- 2,01 дол.США/ за кг нетто (МД від 19.07.2024 № UA110110/2024/004521); по товару 3-2,38 дол.США/ за кг нетто ( (МД від 12.09.2024 №UA500500/2024/031634) ніж заявлено декларантом 1,968 дол.США/ за кг нетто; по товару 4- 2,37 дол.США/ за кг нетто (МД від 23.07.2024 № UA100380/2024/ 329152) ніж заявлено декларантом 2,1869 дол.США/ за кг нетто.(а.с. 69-70)
19 листопада 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001190, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 75).
21 листопада 2024 року декларантом ПП “ГЕЛІОС-ВАН» подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500500039529U0 щодо товару 1) Посуд столовий із зміцненого скла: Тарілки, ємності для зберігання продуктів, набори кухлів, набори чайні - 8200 шт . Торгівельна марка "Luminarc". Салатники, тарілки - 23040 шт. Торгівельна марка "Arcopal". Кухлі - 4800 шт. Всього 36040 шт. виробник "ARC Middle East L.L.C.". Товар № 2) Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Набори графінів зі стаканами - 1593 шт. Торгівельна марка "Arcopal". виробник "ARC Middle East L.L.C.". Товар № 3) Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття, із зміцненого скла: Набори стаканів - 1440 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". виробник "ARC Middle East L.L.C.". Товар № 4) Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Набори стаканів - 400 шт. виробник "ARC Middle East L.L.C.". Товар № 5) Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани - 4800 шт. Торгівельна марка "Luminarc". виробник "ARC Middle East L.L.C.". Країна виробництва Об'єднані Арабські Емірати. (а.с. 108-110)
22 листопада 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000610/2 у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)в СМR № 1774 від 21.11.2024 зазначено перевізника ОСОБА_1 , але рахунок-фактура № 049216 від 15.11.2024 та довідка про транспортні витрати № 6557 від 15.11.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк»; 3) у наданій до митного оформлення копії митної декларації 201- 07788809-24 від 28.08.2024 вказано умови поставки CIF, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця та вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі. 4) відповідно до банківського платіжного документа № 63 від 26.08.2024 сума передплати не відповідає вартості товару за інвойсом 29051183 від 28.08.2024 та в ньому наявне посилання на інший комерційний документ № 20051743 від 22.07.2024. З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ пропонуємо надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи. 22.11.2024 декларантом ПП "Геліос-ВАН" надіслано виписки по рахунку Б/н від 26.08.2024, від 26.09.2024; прайс-лист від 01.07.2024 б/н; оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 від 01.01.2024 по 22.11.2024, лист від відправника Б/н від 22.01.2020 та лист декларанта від 22.11.2024 №306, у якому перелічено усі надані документи для підтвердження митної вартості та повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати не має можливості. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митному органі наявна інформація по товару 4, тому відповідно до статті 59 та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом буде застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами 2,3,5, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами 2,3,5, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів 2,3,5 не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом по товарам 2, 3, 5 було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару 2 - 2,01 дол.США/ за кг нетто (МД від 19.07.2024 № UA110110/2024/004521) ніж заявлено декларантом 1,41 дол.США/ за кг нетто; по товару 3 - 2,27 дол.США/ за кг нетто (МД від 05.09.2023 № UA100100/2024/443366)ніж заявлено декларантом 1,68 дол.США/ за кг нетто; по товару 4 - 2,38 дол.США/ за кг нетто (МД від 12.09.2024 № UA500500/2024/031634) ніж заявлено декларантом 1,91 дол.США/ за кг нетто, по товару 5 - 2,37 дол.США/ за кг нетто (МД від 23.07.2024 № UA 100380/2024/329152) ніж заявлено декларантом 1,36 дол.США/ за кг нетто. (а.с. 105-106)
22 листопада 2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001203, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 107).
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту № AIME/01-2016 від 24 листопада 2015 року пунктом 4.1, визначено ціна на товар, що поставляється по контракту, встановлена в доларах США та включає вартість упаковки, маркування, тари та навантаження.
Таким чином, за умовами контракту на поставку № AIME/01-2016 від 24 листопада 2015 року, ціна товару включає вартість упаковки та маркування, а тому відповідно до приписів підпункту “в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 160/8775/18 та постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 520/10709/18.
Отже, посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості від 11 листопада 2024 року № UA500500/2024/000574/2, від 19 листопада 2024 року № UA500500/2024/000600/2, від 22 листопада 2024 року № UA500500/2024/000610/2, на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар, є неспроможними.
З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення надавалася копія договору від 11 грудня 2020 року укладено договір № 0905-Т/20 між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів, згідно якого, пунктом 3.1.1 визначено, що обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору та заявки клієнта, включають організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання договору та заявки клієнта. Пункт 3.1.2. вказано, що експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів.
Таким чином, посилання представника відповідача, у рішеннях від 11 листопада 2024 року № UA500500/2024/000574/2 - що перевізником товару є PE «MYKOLA MALETSKYI , від 19 листопада 2024 року № UA500500/2024/000600/2 - наявна печатка перевізника LIMITED LIABILITY COMPANI «TRANS LOGISTIC INTER», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.11.2024 № 049013 та довідка про транспортні витрати від 13.11.2024 № 6452 видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк», від 22 листопада 2024 року № UA500500/2024/000610/2 зазначено перевізника ОСОБА_1 , є неспроможними, оскільки факт залучення третіх осіб до перевезення вантажу жодним чином не свідчить про наявність договірних відносин у позивача ПП «ГЕЛІОС ВАН» з будь-якими іншими особами аніж ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК».
Крім того, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, вказані обставини вплинули на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що в наданому до митного оформлення інвойсі № 29051057 від 30.07.2024 року зазначені умови поставки FOB Дубай, ОАЕ.
За правилами Інкотермс-2010, FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов'язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.
Отже, зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено умови поставки та переходу відповідальності за товар, у зв'язку з чим доводи митного органу щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, є безпідставними.
При цьому, згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2024 укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 0905- Т/20, було внесено зміни до п. 4.3. договору стосовно того, що оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 14 календарних днів з дати розмитнення вантажу.
Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 19 листопада 2024 року № UA500500/2024/000600/2 на те, що банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставлених рахунку від 13.11.2024 № 049013 на розгляд не надано , є неспроможними.
Відповідно до п. 4.2 контракту № AIME/01-2016 від 24 листопада 2015 року загальна вартість контракту складає зведені сумі всіх інвойсів та/або специфікацій відвантажених на адресу покупця протягом строку дії контракту.
Згідно п. 5.1 контракту № AIME/01-2016 від 24 листопада 2015 року платежі за товар повинні бути здійснені в доларах США у вигляді оплати/передоплати на підставі інвойсу/проформи інфойсу в якому розмір передплати обговорюється сторонами по кожній поставці окремо
Разом з тим, умовами контракту № AIME/01-2016 від 24 листопада 2015 року не передбачено обов'язку зазначати в рахунку-фактурі (інвойсі) чи інших документах умов оплати за товар.
В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.
В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В рішеннях від 11 листопада 2024 року № UA500500/2024/000574/2, від 19 листопада 2024 року № UA500500/2024/000600/2, від 22 листопада 2024 року № UA500500/2024/000610/2 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим ніж заявлено декларантом.
В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 11 листопада 2024 року № UA500500/2024/000574/2, від 19 листопада 2024 року № UA500500/2024/000600/2, від 22 листопада 2024 року № UA500500/2024/000610/2 підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства “ГЕЛІОС-ВАН» слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 937,87 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства “ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, адреса місцезнаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, оф. 44) до Одеської митниці (ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 11 листопада 2024 року № UA500500/2024/000574/2, від 19 листопада 2024 року № UA500500/2024/000600/2, від 22 листопада 2024 року № UA500500/2024/000610/2.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства “ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, адреса місцезнаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, оф. 44) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 937,87 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 87 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук