Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про припинення судового контролю за виконанням рішення суду
28 лютого 2025 року Справа №200/1303/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків) - відповідач 1,
Управління соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Шкільна, 18, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, 64662) - відповідач 2,
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по даний час;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та провести виплату заборгованості з пенсії ОСОБА_1 , яка виникла за період з 01 січня 2024 року по даний час;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Управління соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області №43 від 19.07.2022р. “Про зняття з обліку та скасування довідки ОСОБА_1 ».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 200/1303/24 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації №43 від 19.07.2022 року “Про зняття з обліку та скасування довідки ОСОБА_1 »; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.01.2024 року відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 на рахунок в АТ “Державний ощадний банк України» із виплатою заборгованості, яка виникла за період з 01 січня 2024 року по дату відновлення виплати пенсії; допущено рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набрало законної сили 14 травня 2024 року, виконавчі листи по справі видано 12 червня 2024 року.
22 січня 2025 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка обґрунтована тим, що рішення суду не виконано.
24 січня 2025 року ухвалою суду задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.204 року по справі № 200/1303/24, з урахуванням вимог ст. 382-2 КАС України, попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
21 лютого 2025 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду в якому відповідач просив прийняти означений звіт, обґрунтовуючи це тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1303/24 від 10.04.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.01.2024 року. Рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць виконано. Пенсію за січень 2024 в сумі 20930,00 грн нараховано в травні 2024 на поточний рахунок заявника в АТ «Ощадбанк». Пенсійні кошти за період з 01.02.2024 по 31.05.2024 ОСОБА_1 в сумі 90310,76 грн буде виплачено на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території»
Також відповідач вказує на те, що станом на 21 лютого 2025 року бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено і на цей час діє тимчасовий розпис доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 1 квартал 2025 року, затверджений наказом Пенсійного фонду України від 30 грудня 2024 року №172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року», згідно якого кошти на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території на І квартал поточного року не передбачено. Для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до Пенсійного фонду України 05.02.2025 надіслано лист за вих. № 2000-0403-5/20413 щодо виділення коштів, проте станом на дату подання звіту відповідь від Пенсійного фонду України на адресу управління не надходила.
Відповідач зазначає, що означена ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі, тому невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення.
24 лютого 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, у якій останній просив відмовити у прийнятті звіту відповідача щодо виконання рішення суду, а також змінити спосіб виконання рішення суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.02.2024 по 31.05.2024 у розмірі 90 310 (дев'яносто тисяч триста десять) грн 76 коп.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що рішення суду не виконується в частині виплати заборгованості, щомісячна пенсійна виплата за рішенням суду за період з 01.02.2024 по 31.05.2024 нарахована позивачу у сумі 90 310,76 грн позивачем не оспорюється.
28 лютого 2025 року ухвалою суду задоволено заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду та змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 200/1303/24, яке набрало законної сили 14.05.2024 року, у частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 01 січня 2024 року по дату відновлення виплати пенсії, на рахунок, відкритий у АТ “Державний ощадний банк України» на: «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період починаючи з 01 лютого 2024 року по 31.05.2024 у розмірі 90 310 (Дев'яносто тисяч триста десять) грн 76 коп».
Дослідивши доводи звіту відповідача в контексті встановлених судом обставин виконання рішення суду в частині виплати нарахованих страхових виплат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX.
Означеним законом суттєво змінено процедуру здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема, ст. 382 КАС України викладено в новій редакції, а також доповнено КАС України ст.ст. 382-1 - 382-3.
Відтак, відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 383-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Поряд із цим, відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п. 2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження».
Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Відтак, 28 лютого 2025 року ухвалою суду змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 200/1303/24, яке набрало законної сили 14.05.2024 року, у частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 01 січня 2024 року по дату відновлення виплати пенсії, на рахунок, відкритий у АТ “Державний ощадний банк України» на: «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період починаючи з 01 лютого 2024 року по 31.05.2024 у розмірі 90 310 (Дев'яносто тисяч триста десять) грн 76 коп».
Подальше виконання рішення суду врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб'єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.
Водночас, ураховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст.ст. 287, 382 КАС України та здійснюється на загальних засадах у позовному провадженні.
Відтак, у суду відсутні підстави для подальшого здійснення процедури судового контролю, тому контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 200/1303/24, встановлений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, підлягає припиненню.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З наданих відповідачем звітів та доданих до них документів суд установив, що причиною невиконання рішення суду є відсутність бюджетного фінансування на виплату заборгованості на виконання рішення суду у справі № 200/1303/24, що на думку суду є достатнім для звільнення керівника суб'єкта владних повноважень від накладення штрафу.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що накладення штрафу на керівника відповідача є передчасним та жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та у постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а, а також Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі №611/26/17.
Відтак, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Керуючись ст.ст. 378, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 200/1303/24.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплат штрафу.
Судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі від 10 квітня 2024 року у справі № 200/1303/24 припинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко