Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 лютого 2025 року Справа №200/6387/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача по адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24, яке набрало законної сили 12 грудня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500; код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №057350007862 від 27 лютого 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 липня 2000 року по 28 травня 2003 року, до пільгового страхового стажу за Списком №1 період роботи з 01 червня 2003 року по 27 грудня 2004 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 19 лютого 2024 року відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
19 грудня 2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24 видано виконавчі листи.
27 лютого 2025 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив суд, зокрема, роз'яснити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24 таким чином, що Головному управлінню Пенсійного фонду у Київській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 19 лютого 2024 року відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, здійснювати також з урахуванням вимог абзацу 3 частини першої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Отже, зазначена заява, за своєю суттю, є заявою про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 27 лютого 2025 року про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24 та вирішено здійснювати його розгляд в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Вивчивши заяву позивача від 27 лютого 2025 року про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24, суд зазначає наступне.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, роз'яснюючи рішення, суд не може вносити будь-які зміни в рішення, що вже існує.
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 9901/55/19 роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, в ухвалі від 10 вересня 2021 року у справі № 120/2825/20-а Верховний Суд висловив правову позицію, що у відповідності до імперативних положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню, тобто таке рішення, яким суд розв'язав спір по суті, якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин, але не те, яке ухвалене з процесуальних питань, що не стосуються суті спору, який виник між сторонами у справі, й лише вказує на процесуальну дію, вчинену судом у межах наданих йому повноважень.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, загалом, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом зокрема у постановах від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі № 619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі № 620/1269/20, від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.
Зі змісту рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24 не вбачається того, що воно є незрозумілим, або його важко чи неможливо виконати внаслідок неясності резолютивної частини. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Отже, суд констатує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24 не потребує роз'яснення, тому заява позивача про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що ані нормами КАС України, ані нормами Закон України «Про судовий збір» не встановлено вимог щодо сплати судового збору за подання до суду заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2025 року про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/6387/24 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Суддя І.С. Молочна