28 лютого 2025 рокуСправа №160/28444/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправними, які полягають у невидачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж та незарахування періодів роботи з 29.02.1984 та з 08.08.1995 по 20.05.1999 до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 29.02.1984 - 04.07.1987 - робота кравчинею в Криворізькій фабриці індивідуального пошиву одягу; 05.10.1987 - 04.08.1995 - робота помічником вихователя в Нововоронцовському я/с №3; 08.08.1995 - 20.05.1999 - робота майстром з пошиву верхнього одягу в МПП "Норд" та видати довідку про наявний страховий стаж та дату виходу на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач досягла віку 60 років, однак не має необхідного стажу для призначення пенсії за віком. Разом з цим, позивач вважає, що вона має право на призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, оскільки має 15 років страхового стажу. Для отримання довідки про наявний страховий стаж для подальшого надання до Управління праці та соціального захисту населення, в травні 2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області з відповідною заявою. 14.05.2024 позивачу відмовлено у наданні відповідної довідки, оскільки до страхового стажу не враховані періоди роботи з 29.02.1984 та з 08.08.1995 по 20.05.1999, страховий стаж становить 11 років 06 місяців 15 днів. Відповідач зазначив, що до стажу роботи не врахований період з 29.02.1984, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи. Окрім цього, не врахований період з 08.08.1995 по 20.05.1999, оскільки виправлено дату наказу на звільнення і дату звільнення. Також зазначено, що для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності необхідно надати уточнюючі довідки про періоди, видані на підставі первинних документів. Позивач вважає, що працівник не відповідає за правильність ведення трудової книжки роботодавцем, такий обов'язок покладений включно на підприємство, установу, організацію, і це не може впливати на право працівника на пенсійне забезпечення. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 30.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.11.2024 представником ГУ ПФУ в Херсонській області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років і за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року. У разі відсутності страхового стажу передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 - від 15 до 25 років. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1098 затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - Порядок № 1098). Порядок № 1098 визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 по 31 грудня 2020 тимчасової державної соціальної допомоги не працюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, але не набула права на пенсійну виплату у зв'язку з відсутністю страхового стажу, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати. Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж. Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком до Порядку №1098 видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються: копія трудової книжки; у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637). 30.04.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання довідки про страховий стаж та вік виходу на пенсію. До заяви додала, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 . За наданими документами та даними реєстру, страховий стаж позивачки склав 11 років 06 місяців 15 днів. Оскільки позивачка не вказала для чого потрібна їй довідка про наявний страховий стаж, її заява від 30.04.2024 розглянута відповідачем за процедурою, передбаченою Законом України «Про звернення громадян». Таким чином позовна вимога про визнання дій ГУ ПФУ в Херсонській області протиправними, які полягають у не видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж, на переконання відповідача, є некоректною та передчасною, адже жодних рішень про відмову у наданні такої довідки, ГУ ПФУ в Херсонській області не приймалося. При цьому позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 29.02.1984 та з 08.08.1995 по 20.05.1999. Позивачка просить зарахувати до її страхового стажу період роботи з 05.10.1987 по 04.08.1995 - робота помічником вихователя в Нововоронцовському я/с №3, проте вказаний період зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.12.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчену копію розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право.
На виконання вказаної ухвали, представником відповідача надано до суду копію розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою щодо надання довідки про наявний страховий стаж.
ГУ ПФУ в Херсонській області листом від 14.05.2024 №4476-3984/К-02/8-2100/24 повідомило, що за наданими до звернення документами та відомостями реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) загальний страховий стаж склав 11 років 06 місяців 15 днів (зараховано по 21.02.2019). Враховуючи дату народження заявника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та фактично зарахований стаж, право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV відсутнє. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , а саме: з 29.02.1984 - відсутній запис про звільнення з роботи; з 08.08.1995 по 20.05.1999 - виправлено дату наказу на звільнення і дату звільнення. Для врахування до загального страхового стажу вищезазначених періодів потрібно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів відповідно до пункту 3 Порядку №637.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у видачі довідки про наявний страховий стаж та у зарахуванні періодів трудової діяльності, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
З листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 14.05.2024 №4476-3984/К-02/8-2100/24 випливає, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , а саме: з 29.02.1984 - відсутній запис про звільнення з роботи; з 08.08.1995 по 20.05.1999 - виправлено дату наказу на звільнення і дату звільнення.
З цього приводу суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 міститься наступні записи (мовою оригіналу):
Криворожская фабрика индивидуального пошива и ремонта одежды
№1: 29.02.1984 - принята портной по пошиву верхней одежды по 4-му разряду;
Криворожская фабрика индпошива и ремонта одежды ликвидирована создано Криворожское объединение по индпошиву и ремонту швейных и трикотажных изделий;
№2: 01.01.1987 - принята по переводу портной по пошиву верхней одежды по 4 разряду;
№3: 04.07.1987 - уволена по ст. 38 КЗоТ УССР в связи с выездом в другой город;
№5: 05.10.1987 - принята на должность помощника воспитателя временно на период декретного отпуска;
№6: 04.08.1995 - звільнити помічника вихователя за власним бажанням;
№7: 08.08.1995 - принята в МЧП «НОРД» мастером по пошиву верхней одежды;
№8: 20.05.1999 - уволена по статье 38 по собственному желанию КЗоТ Украины.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.4. Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис (пункт 2.6. Інструкцію №58).
Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи (пункт 2.27. Інструкцію №58).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла під час оформлення частини записів в спірні періоди в трудовій книжці позивача.
Так, пунктом 1.1. Інструкції №162 було передбачено (мовою оригіналу):
«Трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности рабочих и служащих. Трудовые книжки ведутся на всех рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий, учреждений и организаций*, проработавших свыше 5 дней, в том числе на сезонных и временных работников, а также на нештатных работников при условии, если они подлежат государственному социальному страхованию.».
Пунктами 2.1-2.3 Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):
« 2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых расположено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.
2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.
В трудовую книжку вносятся: … сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение;…
2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).
Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). Например, если рабочий или служащий принят на работу 5 января 1984 г., в графе 2 трудовой книжки ранее установленного образца (1938 г.) записывается: "1984.05.01", в трудовых книжках, выданных после 1 января 1975 г.; "05.01.1984".
Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета.
В случае выявления неправильной или неточной записи сведений о работе, переводе на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. исправление производится администрацией того предприятия, где была внесена соответствующая запись (пункт 2.5 Інструкції №162).
Запись об увольнении в трудовой книжке работника производится с соблюдением следующих правил: в графе 1 ставится порядковый номер записи; в графе 2 - дата увольнения; в графе 3 - причина увольнения; в графе 4 указывается, на основании чего внесена запись, - приказ (распоряжение), его дата и номер. Днем увольнения считается последний день работы (пункт 2.26 Інструкції №162).
При увольнении рабочего или служащего все записи о работе, награждениях и поощрениях, внесенные в трудовую книжку за время работы на данном предприятии, заверяются подписью руководителя предприятия или специально уполномоченного им лица и печатью предприятия или печатью отдела кадров (пункт 4.1. Інструкції №162).
Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 29.02.1984, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи, суд зазначає таке.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи:
- 29.02.1984: про прийняття на роботу у Криворізьку фабрику індивідуального пошиття та ремонту одягу кравчинею з пошиття верхнього одягу 4 розряду (наказ №45-к від 28.02.1984) (запис №1);
- про ліквідацію Криворізької фабрики індивідуального пошиття та ремонту одягу і створення Криворізького об'єднання по індпошиттю та ремонту швейних й трикотажних виробів (наказ №344 від 25.11.1986);
- 01.01.1987: про прийняття по переводу ОСОБА_1 кравчинею з пошиття верхнього одягу 4 розряду (наказ №1 від 30.12.1986) (наказ №3);
- 04.07.1987: про звільнення ОСОБА_1 згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виїздом в інше місто (наказ №328 від 06.07.1987) (запис №3).
Проаналізувавши зміст цих записів трудової книжки позивача, суд дійшов висновку, що після прийняття на роботу ОСОБА_1 29.02.1984 кравчинею з пошиття верхнього одягу 4 розряду, в подальшому її було переведено до Криворізького об'єднання по індпошиттю та ремонту швейних й трикотажних виробів на ту ж саму посаду, у зв'язку з ліквідацією Криворізької фабрики індивідуального пошиття та ремонту одягу, та звільнено 04.07.1987.
Отже, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про прийняття на роботу, про переведення та про звільнення з посади, які здійснені без виправлень у даті початку роботи та дати звільнення, скріплені відповідною печаткою установи та підписані уповноваженою особою підприємства.
Втім, суд зауважує, що з долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право випливає, що період з 01.01.1987 по 04.07.1987 зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 .
За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 29.02.1984 по 31.12.1986.
Стосовно зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 05.10.1987 по 04.08.1995, суд зауважує, що з долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право випливає, що вказаний період зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 , а отже, не підлягає подвійному зарахуванню.
В частині незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 08.08.1995 по 20.05.1999, оскільки виправлено дату наказу на звільнення і дату звільнення, суд зазначає, що
у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999.
Також, позивач просить зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про наявний страховий стаж.
З відзиву, наданого ГУ ПФУ в Херсонській області, випливає, що оскільки позивачка не вказала для чого потрібна їй довідка про наявний страховий стаж, її заява від 30.04.2024 розглянута відповідачем за процедурою, передбаченою Законом України «Про звернення громадян». Таким чином позовна вимога про визнання дій ГУ ПФУ в Херсонській області протиправними, які полягають у не видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж, на переконання відповідача, є некоректною та передчасною, адже жодних рішень про відмову у наданні такої довідки, ГУ ПФУ в Херсонській області не приймалося.
Втім, копії заяви позивача, представника відповідача не надав, тоді як обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 1 Порядку №1098 визначено, що цей Порядок визначає механізм призначення у період з 01.01.2018 по 31.12.2020 тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, але не набула права на пенсійну виплату у зв'язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1098, під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.
Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком №637.
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону №1058-IV.
Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам'ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів.
Отже, передбачена Порядком №1098 довідка видається в разі досягнення особою пенсійного віку та наявності у неї страхового стажу не менше 15 років.
Пунктом 5 Порядку №1098 встановлено, що для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи, зокрема:
заяву;
під час подання заяви пред'являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1098 тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку.
Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося пізніше ніж через три місяці після досягнення віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №1098 рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів з дня звернення за призначенням такої допомоги. Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення.
З долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право випливає, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 11 років 6 місяців 12 днів.
Також, цим судовим рішенням до страхового стажу позивача зараховані періоди роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999.
Отже, з урахуванням зарахованих до страхового стажу ОСОБА_1 у цій справі періодів, її страховий стаж становить більше 15 років та станом на день звернення до суду з цим позовом позивач досягла пенсійного віку.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж та незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999 та необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999 та видати довідку про наявний страховий стаж.
Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3954085000.1 від 18.10.2024.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21295057) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про наявний страховий стаж та незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 29.02.1984 по 31.12.1986, з 08.08.1995 по 20.05.1999 та видати довідку про наявний страховий стаж ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар