28 лютого 2025 року Справа №160/8007/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» - Герасимчука Сергія Сергійовича про відвід судді Рябчук О.В. в адміністративній справі №160/8007/24 за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Рябчук О.В.) перебуває адміністративна справа №160/8007/24 за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт .
26.02.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» - Герасимчуком Сергієм Сергійовичем подано до суду заяву про відвід судді Рябчук О.С. від розгляду адміністративної справи № 160/8007/24.
В обґрунтування заяви про відвід судді представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» зазначив, що суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О. С. не було розглянуто клопотання відповідача-2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та всупереч вимогам ст. 253 КАС України ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 про виправлення описки змінено зміст судового рішення - Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025. Також суддя Рябчук О.С. всупереч вимог ст. 49 КАС України відмовлено у задоволення клопотань представника відповідача - 2 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -2. Вказані обставини свідчать про допущені грубі процесуальні порушення під час розгляду адміністративної справи № 160/8007/24 та вказує на її упередженість і є достатньою підставою для відводу судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» про відвід судді Рябчук О.С. у справі № 160/8007/24 - визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С. по справі №160/8007/24 була передана для розгляду 27.02.2025 судді Златіну С.В..
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку про можливість розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» - Герасимчука Сергія Сергійовича про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С. у порядку письмового провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно до ч.ч. 3, 4, 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З заяви про відвід та доводів в її обґрунтування вбачається, що відвід заявлений з підстав незгоди з процесуальними діями та рішенням судді.
Відповідно до положень ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
В обґрунтування необхідності відводу судді представник відповідача посилається на допущенні суддею процесуальні порушення щодо прийнятих ухвал про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та винесеною ухвалою про виправлення описки.
Отже, за своєю суттю, заявлений представником відповідача-2 відвід фактично мотивований незгодою з діями судді під час розгляду справи, що не може бути підставою для відводу судді згідно ч. 4 ст. 36 КАС України.
Натомість, суд зауважує, що сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 по справі № 855/35/19.
Крім того згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium).
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Отже не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності суду із доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на те, що обставини, на які посилається представник відповідача, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.
Таким чином, представником відповідача-2 не доведено наявності підстав для відводу судді Рябчук О.С.
Враховуючи викладене, з метою виключення будь-яких сумнівів в упередженості судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 40, 236, 248, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного суду України,
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» - Герасимчука Сергія Сергійовича про відвід судді Рябчук О.В. в адміністративній справі №160/8007/24 за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт - відмовити.
Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Златін