28 лютого 2025 року Справа 640/2361/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій просив:
визнати оскаржувані дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Костюченко А.П. протиправними;
скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.11.2021 року;
зобов'язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Листом від 02.02.2023 року №03-19/8836/23 дана адміністративна справа скерована до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з абзацом четвертим п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ, інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
18.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/2361/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлаковій Н.В. та отримана суддею 24.02.2025р.
Частиною другою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Відповідно до частини 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такої форми звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів як скарга на дії державного виконавця, як і не передбачено таких учасників справи, як боржник та стягувач.
Відповідно до ч.1 ст.269 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Тобто, у разі оскарження рішень державного виконавця (як в даному випадку) учасник виконавчого провадження може звернутись до адміністративного суду із позовною заявою.
Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає звернення до адміністративного суду із скаргою.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ст.383 ЦПК України, ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цих кодексів, порушено їх права чи свободи.
Натомість, в адміністративному процесі, який регулюється нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачено право на звернення до суду зі скаргою на рішення державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Оскільки оскаржені рішення державного виконавця винесені при виконанні рішення суду постановленого за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то оскарження таких рішень теж здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає подання позовної заяви, а не скарги.
В порушення частини 5 статті 160 КАС України не зазначено:
відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
зазначення ціни позову;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення наведених правових норм позивачем не зазначено спосіб захисту в який він бажає захистити порушене право, не надано доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Так, п.4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.
Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2022 р., за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 992,40 грн.
Отже, з вищевказаного вбачається, що судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, однак позивачем в порушення вказаних вимог не було додано документа про сплату судового збору.
В матеріалах позовної заяви відсутні докази, які підтверджують право позивача на звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається зі змісту скарги, позивач оскаржує постанову про повернення виконавчого документа стягувача від 23.11.2021, в той час як із даною скаргою останній звернувся 10.01.2022, тобто із пропуском спеціального строку на звернення до суду.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи, в свою чергу, позивачем не доведено поважність пропуску строків на звернення до суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, на виконання вимог ст.123 КАС України позивачем не подано до суду окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно із ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також згідно вимог ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення вказаних вимог, позивачем не додано копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України щодо відповідача та подачі суду доказів сплати судового збору, заяви про поновлення строку на звернення до суду із обґрунтуванням причин поважності пропуску процесуальних строків, копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Скаргу ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати суду докази сплати судового збору або докази, які надають право на звільнення від сплати судового збору:
- недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви оформленої відповідно до ст.160, 161 з урахуванням положень ст.46, 287 КАС України (із наданням її копії ін.сторонам).
- надати заяву про поновлення строку на звернення до суду із обґрунтуванням причин поважності пропуску процесуальних строків
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова