28 лютого 2025 рокуСправа №160/33690/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУП ІНТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУП ІНТРЕЙД" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12080284/41071921 від 20.11.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 05.11.2024 року та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №17 від 05.11.2024 року, втім, згідно квитанції про реєстрацію податкову накладну зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено документи, запитувані відповідачем. Однак, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки підстав для зупинення реєстрації її не було. Подані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. З урахуванням наведеного, рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
03.01.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
03.01.2025 на адресу суду від відповідача - Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог також заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
03.01.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про відмову в клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
03.01.2025 року від ДПС України надійшла заява про відмову в клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
07.01.2025 року від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
08.01.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про відмову в клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 28.02.2025 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (код ЄДРПОУ 41071921, 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лешко-попеля, будинок, 13, літ. А-2, інше, нежитлове приміщення 2-18) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 06.01.2017 року, про що внесено запис №11031020000041938.
Основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Інші види діяльності: Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання.
Згідно Витягу №1708264500018 10.02.2017 року ТОВ "Груп Інтрейд" є платником ПДВ.
29.10.2024 року між ТОВ "Груп Інтрейд" (постачальник) та ТОВ "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) укладено договір №1340-24, згідно предмета якого, постачальник зобовязується передати, а покупець прийняти й оплатити продукцію згідно ДК 021:2015:31220000-4 "Елементи електричних схем" вказану у додадтку №1 до цього договору на умовах передбачених даним договором.
Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ «Груп Інтрейд» було складено податкову накладну №17 від 05.11.2024 р. на суму 4304,40 грн. з яких сума ПДВ 717,40 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанції №9334639464, податкову накладну №17 від 05.11.2024 року прийнято, однак її реєстрацію зупинено у зв'язку з тим, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної №17 від 05.11.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=1.8738%, "Pпоточ"=8758.2. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
На виконання п.201.16, ст.201 ПК України, позивачем було надано повідомлення (від 12.11.2024 року №12) з письмовими поясненнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинено з доданням наступних документів, а саме: пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за податковою накладною №17 від 05.11.2024 року.
За результатами розгляду документів, наданих «ГРУП ІНТРЕЙД» 12.11.2024 № 12 разом з поясненнями, Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області платнику надіслано Повідомлення № 12054895/41071921 від 14.11.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме первинних документів щодо: придбання товарів; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.
Позивач надав додаткові пояснення разом з повідомленням від 18.11.2024 № 17-12054895/41071921 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення №12086232/41071921 від 20.11.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 05.11.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Спірне рішення обґрунтоване наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Додаткова інформація: походження товару не прослідковується по ланцюгу постачання.
ТОВ "Груп Інтрейд" було подано скаргу на прийняте рішення.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРНП від 29.11.2024р. №73161/41071921/2, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін. В графі підстави зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодного розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Як встановлювалося судом, позивачем на виконання квитанції про зупинення реєстрації було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
При цьому, суд зазначає, що недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної обумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.
Крім того, в спірному рішенні не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, в той час як судом встановлено, що позивачем надано первинні документи, які дають смогу встановити повноту та зміст господарської операції, за наслідком якої і було складено спірну податкову накладну.
Відповідно п.2, п.3, п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року (далі Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому судом встановлено, що Товариством після зупинення реєстрації податкової накладної зверталось до контролюючого органу з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної.
Отже, суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином суд доходить висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправним.
Стосовно наданого контролюючим органом рішення від 16.06.2021 № 26883 про відповідність платника податку позивача п. 8 Критеріїв ризиковості з підстав наявності податкової інформації, яка свідчить про здійснення реалізації платником та/або його контрагентами товарів/послуг, відмінних від придбаних, слід зазначити, що в межах даної справи поставки товару відбувались у 2024 році. Тобто, суду не доведено, що наявна у контролюючого органу податкова інформація стосувалася господарських операцій, за результатами яких складено податкову накладну від 05.11.2024 №17.
Отже, позиція відповідача зафіксована у спірному рішенні щодо надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено належного мотивування причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 року у справі № 2240/3117/18.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі № 2240/2900/18.
Крім того, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Слід також зазначити, що дослідження первинних документів, які підтверджують придбання продукції, а також дослідження питання походження товару, що реалізується, може бути предметом перевірки платника податків (за умови наявності підстав для її проведення, визначених Податковим кодексом України); натомість сумніви контролюючого органу щодо походження товару не можуть вирішуватися шляхом блокування податкових накладних.
На думку суду, позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 05.11.2024 №17.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.11.2024 №12080284/41071921 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» податкову накладну №17 від 05.11.2024 року датою фактичного її подання.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо клопотання позивача про вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Як зазначено представником позивача, розмір витрат на професійну правничу допомогу за позовом ТОВ «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України складає 5000,00 грн., у зв'язку із залученням адвоката для представництва інтересів Товариства.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачами подані заперечення щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані, зокрема, договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 640/13685/19.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як встановлено судом, 24.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто засідань по даній справі не проводилось. Позовна заява підписана директором ТОВ «Груп Інтрейд» Ісмаіловим Е.М.
Будь-які інші докази здійснення представництва ТОВ «Груп Інтрейд» адвокатом - Жечев Сергій Олександрович в межах цієї справи відсутні.
А тому, суд, з огляду на відсутність будь-яких доказів представництва інтересів ТОВ «Груп Інтрейд» адвокатом в межах цієї справи, робить висновок, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є непідтвердженими.
Отже, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 3028,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань в рівних частинах (по 1514,00 грн. з кожного).
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41071921, 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лешко-попеля, будинок, 13, літ. А-2, інше, нежитлове приміщення 2-18) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12080284/41071921 від 20.11.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 05.11.2024 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» податкову накладну №17 від 05.11.2024 року, датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41071921, 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лешко-попеля, будинок, 13, літ. А-2, інше, нежитлове приміщення 2-18) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.)
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41071921, 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лешко-попеля, будинок, 13, літ. А-2, інше, нежитлове приміщення 2-18) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова