28 лютого 2025 рокуСправа №160/33658/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосування під час переведення з 18.11.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з пенсії за вислугу років на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2014-2016 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з 18.11.2024 року перерахунок пенсії на пільгових умовах за списком № 2 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» період роботи з 26.05.2021 по 18.11.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку з 30.12.2014 та отримувала пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". 18.11.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058, проте показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідачем визначено не правильно, оскільки пенсія за віком згідно саме Закону №1058-IV позивачу була призначена вперше. Також позивач вважає, що відповідачем не зараховано в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» період роботи з 26.05.2021 по 18.11.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.262 ч.5 "Ухвала про відкриття спрощеного провадження" (без повідомлення сторін) від 20.12.24 №160/33658/24 було надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 20.12.2024 23:50.
Відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 30.12.2014 та отримувала пенсію за вислугу років призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що сторонами не заперечується.
З 18.11.2024 року ОСОБА_1 на підставі її заяви переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 06.12.2024 №0400-010307-8/241698 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву від 02.12.2024 представника позивача та повідомило, зокрема наступне.
Згідно заяви від 16.02.2024 ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, про що було винесено рішення про відмову № 912510139315 від 23.02.2024.
Згідно заяви від 26.02.2024 ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, про що було винесено рішення про відмову від 05.03.2024.
Згідно заяви від 03.05.2024 ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, про що було винесено рішення про відмову від 08.05.2024.
Згідно заяви від 16.05.2024 ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, про що було винесено рішення про відмову від 24.05.2024.
Згідно заяви від 05.08.2024 ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком па пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, про що було винесено рішення про відмову від 08.08.2024.
Згідно заяви від 18.11.2024, ОСОБА_1 з 18.11.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах, (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з наданням психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Після набрання чинності Законом № 1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію.
З огляду на зазначене, страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 10 місяців 15 днів (зарахований по 30.09.2024), Із зарахуванням всіх періодів роботи згідно даних трудової книжки, диплому та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі в подвійному розмірі періоду роботи з 09.02.1998 по 03.07.2000. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 складає 10 років 10 місяців 8 днів, із зарахуванням в подвійному розмірі періодів роботи з 09.02.1998 по 03.07.2000 та для права на пенсію з 26.05.2021 по 03.06.2024.
Листом від 06.12.2024 №0400-010307-8/247279 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву представника позивача від 09.12.2024 та повідомило, зокрема наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку з 30.12.2014 та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», розмір якої обчислений відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Згідно особистої заяви від 18.11.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявницю з 18.11.2024 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Розмір пенсії обчислено із страхового стажу, який за документами пенсійної справи становить 32 роки 10 місяців 15 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 10 років 10 місяців 8 днів.
Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини одного року страхового стажу 1 % складає 0,32833.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2024 складає 7108,36 грн. (3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 роки х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 0,88916 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації).
З огляду на зазначене, для проведення розрахунку пенсії із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки (13559,41 грн.), при переведенні на пенсію за віком, немає підстав.
Не погоджуючись із показником середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2014-2016) та незарахування в подвійному розмірі періоду роботи з 26.05.2021 по 18.11.2024, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
За Законом №1788-XII призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV ( надалі - Закон №1058-ІV).
Пунктом 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону України № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Пенсія на виконання положень частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
У силу вимог частини 2 цієї статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
У спірному випадку ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058-ІV.
Досягнувши 56 річного віку з 18.11.2024 року позивачу за її заявою призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Тож має місце призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Законом №1058-ІV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суд, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 у справі № 335/13894/16-а, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону №1058-ІV.
За приписами частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше у 2024 році, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за правилами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV.
Отже, для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській здійснити з моменту призначення 18.11.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Щодо зарахування в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 26.05.2021 по 18.11.2024.
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.12.1989 року, запис 12 - КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР, 26.05.2021 прийнята на посаду сестри медичної палатної (наказ №197-0 від 25.05.2021).
Згідно довідки №135 від 04.11.2024 року КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР, зокрема в період з:
- 26.05.2021 (наказ №197-0 від 25.05.2021р.) по 31.03.2022 - сестра медична палатна по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих відділення №8;
- з 01.04.2022 (наказ №136-0 від 01.04.2022) по теперішній час - сестра медична палатна по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих відділення №3 (центр).
Робота сестри медичної палатної в період з 26.02.2021 по теперішній час зараховується до пільгового стажу згідно списку №2 розділу ХХІV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" постанови КМУ №461 від 24.06.2016.
У довідці зазначено, що стаж роботи в лікарні подвоюється на підставі ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах передбачено ст. 60 Закону № 1788-ХІІ.
Вказаною нормою Закону № 1788-ХІІ передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
У примітці 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої належності закладів і установ.
Відповідач відмовляється зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі, на підставі ст. 60 Закону №1788, періоду роботи з 26.05.2021 по 03.06.2024 (згідно листа від 06.12.2024), вказуючи, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
З приводу цього суд зазначає наступне.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідачем під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд зазначає, що редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі № 689/872/17 та від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону № 1788-XII, не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
За правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у відділеннях інтенсивної терапії та у реанімаційних відділеннях закладах охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, зарахуванню до стажу у подвійному розмірі підлягає період роботи позивача сестрою медичною палатною по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР з 26.05.2021 по 04.11.2024 (станом на дату видачі довідки №135 від 04.11.2024 року КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній). Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.3ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0033110048 від 17.12.2024.
Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.139,242-246,255,262,295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки, викладену у листі від 06.12.2024 №0400-010307-8/247279.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18.11.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують роки звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 26.05.2021 по 04.11.2024.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова