про відмову в задоволенні клопотання
28 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/834/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та зобов'язання здійснити відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами за квітень - грудень включно 2023 року та за надані послуги із зубопротезування у листопаді 2023 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзив на позов не подав, натомість 12.02.2025 до суду надійшли письмові заперечення №33.12-14/1349/2025 від 10.02.2025, у якому заявлено клопотання про залишення позову без розгляду. В обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 звертався до Департаменту у травні 2024 року із заявою про відшкодування коштів за 2023 рік, за результатами розгляду якої отримано відповідь від 22.05.2024 за №11.2-9/5627/2024. Разом з тим 10.01.2025 позивач повторно звернувся з аналогічною заявою та листом від 21.01.2025 №33.2-17/710/2025 був повідомлений про відмову в розгляді заяви, враховуючи положення ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян». Відтак перебіг строку звернення до суду із даним позовом слід обраховувати з 22.05.2024, проте з даним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду 28.01.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
При цьому відповідно до частини 1 та 3 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
На думку представника відповідача перебіг строку звернення до адміністративного суду з даним позовом про визнання протиправною відмову Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами (6 місяців) розпочався 22.05.2024.
Із даним позовом ОСОБА_1 звернулося до Волинського окружного адміністративного суду 28.01.2025, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції суду.
Проте до суду не надано доказ отримання позивачем листа Департаменту від 22.05.2024 за №11.2-9/5627/2024, що унеможливлює суд встановити час коли позивачу стало відомо про відмову у відшкодуванні витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами.
Таким чином доводи представника відповідача про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Поряд з цим, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
24 лютого 2022 року Рада Суддів України прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку РФ, а 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд в Огляді від 04 березня 2022 року «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан» зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
В постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №140/1487/22.
Крім того, при зверненні до суду позивачем подано окреме клопотання про поновлення строку звернення до суду
Крім того, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дане питання вирішувалось судом під час відкриття провадження в адміністративній справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 240, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський