про повернення позовної заяви
м. Вінниця
26 лютого 2025 р. Справа № 120/1096/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Ухвалою від 03 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки, що містить позов, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали від 03 лютого 2025 року позивачем 17 лютого 2025 року подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що 24 лютого 2022 року почалася збройна агресія проти України, а позивач докладав усі зусилля для захисту Держави, працюючи в службі безпеки міжнародної тенісної академії. І лише після звільнення з міжнародної тенісної академії (07 листопада 2024 року) позивач почав займатися захистом своїх прав та інтересів. За наведених обставин позивач просить суд поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення обставинам, зважаю на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому варто звернути увагу на зміст постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі 240/12017/19, у якій касаційний суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У такій постанові суд касаційної інстанції дійшов таких висновків щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зі змісту позовної заяви слідує, що з 17 листопада 2021 року позивача переведено з пенсії за віком, яку він отримував відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте пенсійним органом під час переведення при обчисленні пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014 - 2016 роки.
23 грудня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018 - 2020 роки.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 16 січня 2025 року повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Разом із тим предметом оскарження у позові визначено протиправну бездіяльність пенсійного органу щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії з 17 листопада 2021 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися, починаючи ще з 2021 року, тобто після переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин слід дійти висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження бездіяльності пенсійного органу.
При цьому, як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 у поданій заяві вказав на те, що запровадження в Україні воєнного стану унеможливило вчасно звернутися до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів. Зокрема зазначив, що він докладав усі зусилля для захисту Держави, працюючи в службі безпеки міжнародної тенісної академії. І лише після звільнення з міжнародної тенісної академії (07 листопада 2024 року) позивач почав займатися захистом своїх прав та інтересів.
Водночас слід вказати, що сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку (зокрема й строку звернення до адміністративного суду) у всіх абсолютно випадках.
Питання про поновлення процесуального строку слід вирішувати в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22. Так, у цій постанові суд дійшов висновку, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Таким чином, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини не свідчать про наявність поважних причин, що перешкодили позивачеві вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, адже трудова діяльність позивача в службі безпеки міжнародної тенісної академії не є тими обставинами, які могли перешкодити ОСОБА_1 звернутися до суду в межах визначеного процесуальним законодавством строку.
Відтак суд доходить висновку, що у заяві від 17 лютого 2025 року не наведено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а наведені у ній обставини не змінюють моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
В силу приписів пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Як унормовано частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).
З огляду на викладене вище наявні підстави для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повернути особі, що її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович