м. Вінниця
28 лютого 2025 р. Справа № 120/16444/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення податкового боргу,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 1788020,00 грн., яка в добровільному порядку не погашена.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено 15 денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки не погоджується із сумою податкового боргу, яку позивач просить стягнути, так як певна сума боргу вже була предметом позову по справі 120/4186/23, який рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року задоволено повністю, а тому стягнення зазначених сум з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця у даній справі призведе до подвійного стягнення з відповідача суми заборгованості за вказаний період та матиме для відповідача негативні наслідки.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначили, що твердження відповідача про повторне стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця вже заявлених у справі №120/4186/23 сум податкового боргу є хибними, що підтверджується карткою особового рахунку платника з якої прослідковується дата виникнення заборгованості заявленої в даній справі, податковими повідомленнями-рішеннями, податковими деклараціями.
Також вказали, що недостатнє фінансування з боку органу вищого рівня, неприбутковість установи та організації, не є підставою для звільнення відповідача від сплати податків, а тому позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, представником позивача було подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу в сумі 385225,89 гривень.
Ухвалою від 07.01.2025 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області в частині позовних вимог щодо стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця заборгованості з податку на додану вартість в сумі 385225,89 гривень залишено без розгляду.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 1402794,11 грн., яка складається з наступних платежів:
- земельний податок (Вороновицька ТГ) - 80345,76 грн. - основний платіж, штрафна санкція - 0,00 грн., пеня - 3769,77 грн.;
- земельний податок (Козятинська ТГ) - 1226933,66 - основний платіж, штрафна санкція - 0,00 грн., пеня - 47005, 14 грн.;
- земельний податок (Стрижавська ТГ) - 44309,92 - основний платіж, штрафна санкція - 0,00 грн., пеня - 429,86 грн.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника податків і податковими деклараціями з плати за землю від 07.02.2024, 08.02.2023, 01.03.2023, 02.03.2023, 30.03.2023, 27.01.2024, 07.02.2023, 02.02.2023, 01.03.2023, 02.03.2023, 30.03.2023.
Щодо суми боргу зі сплати земельного податку по земельним ділянкам, які знаходяться в Стрижавській територіальній громаді, відповідач зазначив, що сума боргу зі сплати земельного податку, яку просить стягнути позивач, повинна становити не 44309,92 грн., а 40617,43 грн., без врахування суми за січень 2023 року, оскільки заборгованість за січень 2023 року вже входила до предмету позову по адміністративній справі №120/4186/23.
Відповідач також не погоджується із сумою боргу зі сплати земельного податку по земельним ділянкам, які знаходяться в Вороновицькій територіальній громаді, оскільки вважає, що до суми заборгованості входить сума боргу за 2022 рік (зокрема за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2022 року) та січень 2023 року, яка була предметом позову по справі №120/4186/23, який рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року задоволено повністю.
Однак, позивач спростував вказані твердження, зазначивши, що позовну заяву про стягнення податкового боргу з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця у справі №120/4186/23 було подано 12.04.2023 року та грошові зобов'язання визначені в ній не заявлялись повторно у даній справі.
Так, у даній справі дата виникнення боргу із земельного податку (Вороновицька ТГ) - 30.05.2023 року, земельного податку (Козятинська ТГ) - 30.03.2023 року, земельного податку (Стрижавська ТГ) - 01.05.2023 року.
Вказане підтверджується карткою особового рахунку платника, з якої прослідковується дата виникнення заборгованості, заявленої в даній справі.
Щодо суми боргу зі сплати земельного податку по земельним ділянкам, які знаходяться в Козятинській територіальній громаді, відповідач зазначив, що по вказаній територіальній громаді було сплачено частину земельного податку у розмірі 315 144,25 грн., що підтверджується витягом з кабінету платника податку та копіями платіжних інструкцій №112 від 26.03.2024, №148 від 25.04.2024, №190 від 27.05.2024, №236 від 25.06.2024.
Однак суд оцінює такі твердження відповідача критично, оскільки відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Таким чином, доводи відповідача про неврахування сплати заборгованості є хибними, оскільки така сплата підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення і не спростовує наявність податкового боргу, стягнення якого заявлено в межах даного позову.
Відповідно до пункту 14.1.175 частини 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, податкові зобов'язання в сумі 1402794,11 грн. мають статус узгоджених, а тому є податковим боргом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем з метою погашення податкового боргу відповідачу вручено податкову вимогу №62097-50 від 03.04.2019 року. Проте, вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1402794,11 грн. (один мільйон чотириста дві тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 11 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21015, ЄДРПОУ 08320218).
Суддя Свентух Віталій Михайлович