28 лютого 2025 р. Справа № 120/13292/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
07.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява представника позивача Дзундзи Ю.Р., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо:
- не врахування "щомісячної додаткової грошової винагороди" та "індексації грошового забезпечення" при обрахунку позивачу "грошової допомоги на оздоровлення" передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2015, 2016, 2017, 2018 рік;
- не врахування "індексації грошового забезпечення" при обрахунку позивачу "грошової допомоги на оздоровлення" передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2019 рік;
- не врахування "індексації грошового забезпечення" при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- не врахування "індексації грошового забезпечення" при обрахунку позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою суду від 11.10.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
12.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а всі виплати, які він отримав, були нараховані відповідно до чинного законодавства. Відповідач заперечує вимоги щодо перерахунку одноразових виплат, таких як грошова допомога для оздоровлення та компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, аргументуючи це тим, що індексація грошового забезпечення не входить до складу виплат, які підлягають відповідному перерахунку.
Одночасно представником відповідача подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву та поновлення такого строку.
Ухвалою суду від 28.02.2025 зазначене клопотання задоволено.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2019 № 284-ос позивача було виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі № 120/8388/20-а визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 без урахування базового місяця січня 2008 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 120/8388/20-а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 з урахуванням абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Прийнято в цій частині постанову, якою позовну вимогу ОСОБА_1 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, задоволено. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. В частині задоволення позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року залишено без змін.
Крім того, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 120/15176/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024, зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 "індексації-різниці" грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4420,71 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Виплату належної позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі було здійснено 22.08.2024, проте перерахунок спірних виплат здійснено не було.
Відтак позивач, вважаючи, що йому не в повному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі ? Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що була чинна до 01.03.2018, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі ? постанова № 889, чинна до 01.03.2018) та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, виданим на виконання постанови № 889 (далі ? Інструкція, наказ № 595 відповідно, чинна до 16.12.2016) була передбачена виплата щомісячної додаткової грошової винагороди.
Пунктом 1 Постанови № 889 встановлено, що військовослужбовці (крім тих, що зазначені підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби), мають право на отримання щомісячної додаткової грошової нагороди в розмірі: з 1 квітня 2013 року ? у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року ? у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року ? у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року ? у розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року ? у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони. Міністерством внутрішніх справ та адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови № 889).
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 № 825, яка була чинною до 16.12.2016), щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту: з 1 квітня 2013 року ? у розмірі до 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року ? у розмірі до 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року ? у розмірі до 60 % місячного грошового забезпечення.
За пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 (далі ? Інструкція № 550, яка була чинною до 20.07.2018), така винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) ? на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).
У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади на особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головною управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі ? органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20 травня 2008 року № 425 (далі ? Інструкція № 425, чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Також підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Вирішуючи позовні вимоги щодо врахування індексації при розрахунку допомоги на оздоровлення, суд застосовує такі положення нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі ? Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Частинами першою-другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Таким чином, спеціальним законом прямо передбачено правило безумовної індексації грошового забезпечення військовослужбовця, котре не поставлено у залежність від дії будь-яких факторів.
Суд зауважує, що питання виплати позивачу індексації грошового забезпечення у належному розмірі було предметом судового розгляду у справах № 120/8388/20-а та № 120/15176/23.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі № 120/8388/20-а зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
Також Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 120/8388/20-а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 з урахуванням абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Прийнято в цій частині постанову, якою позовну вимогу ОСОБА_1 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, задоволено. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. В частині задоволення позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року залишено без змін.
Крім того, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 120/15176/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024, зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 "індексації-різниці" грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4420,71 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 23.08.2019 та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Виплату належної позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі було здійснено 22.08.2024, проте перерахунок спірних виплат здійснено не було.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що індексація грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 23.08.2019 підлягала виплаті позивачу щомісячно (повинна була мати щомісячний характер) та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її неврахування при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та її виплаті за 2015-2019 роки.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2021 у справі № 620/561/20.
Таким чином, неврахування відповідачем при розрахунку допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках індексації грошового забезпечення призвело до отримання позивачем допомоги на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням "індексації грошового забезпечення" та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням "індексації грошового забезпечення", суд виходить з наступного.
Відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-III, Закону № 1282-XII та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення Військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні, а також до розрахунку при нарахуванні грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.
Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити, обравши при цьому правильний та ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування "щомісячної додаткової грошової винагороди" та "індексації грошового забезпечення" при обчисленні ОСОБА_1 "грошової допомоги на оздоровлення", передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування "індексації грошового забезпечення" при обчисленні ОСОБА_1 "грошової допомоги на оздоровлення", передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2019 рік.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування "індексації грошового забезпечення" при обчисленні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування "індексації грошового забезпечення" при обчисленні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату "грошової допомоги на оздоровлення", передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, з урахуванням "індексації грошового забезпечення" та "щомісячної додаткової грошової винагороди", в тому числі виплаченої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 120/8388/20-а та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 120/15176/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату "грошової допомоги на оздоровлення", передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за 2019 рік, з урахуванням "індексації грошового забезпечення", в тому числі виплаченої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 120/8388/20-а та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 120/15176/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням "індексації грошового забезпечення" в тому числі виплаченої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 120/8388/20-а та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 120/15176/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням "індексації грошового забезпечення", в тому числі виплаченої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 120/8388/20-а та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 120/15176/23.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: адвокат Дзундза Юрій Романович (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
2) відповідач: військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складено 28.02.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович