28 лютого 2025 р. Справа № 120/16648/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
13.12.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про:
1) визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 й військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Додатків 1, 14 до цієї постанови при обчисленні позивачу в період з 24.02.2022 по 10.04.2023 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначенні посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної постанови.
2) зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення позивача та доплатити йому за період:
- з 24.02.2022 по 31.12.2022 належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням Додатків 1, 14 до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1928-ІХ від 21.12.2021 "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у розмірі з 01.01.2022 ? 2393 грн, з 01.07.2022 ? 2508 грн, з 01.12.2022 ? 2589 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- з 01.01.2023 по 10.04.2023 належні, з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням Додатків 1, 14 до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 2710-ІХ від 03.11.2022 "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у розмірі 2589 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- з 22.02.2022 по 10.04.2023 належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу в період з 22.02.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 10.04.2023, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1928-ІХ від 21.12.2021 "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України № 2710-ІХ від 03.11.2022 "Про Державний бюджет України на 2023 рік", та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- належну, з урахуванням проведених раніше виплат, компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку із звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу та розміру окладу за військову звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1928-ІХ від 21.12.2021 "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України № 2710-ІХ від 03.11.2022 "Про Державний бюджет України на 2023 рік", та множениям на відповідні тарифні коефіцієнти;
- належну, з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу та розміру окладу за військову звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1928-ІХ від 21.12.2021 "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України № 2710-IX від 03.11.2022 "Про Державний бюджет України на 2023 рік", та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Ухвалою суду від 18.12.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу (його представнику) встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме: 1) надання клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску; 2) надання документа про сплату судового збору у передбаченому законом порядку та розмірі або наведення додаткового обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову; 3) зазначення усіх обов'язкових реквізитів сторін.
27.12.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, у якій вказані обов'язкові реквізити сторін, які були раніше відсутні. Також до заяви додано платіжну квитанцію № 22 від 24.12.2024 про сплату судового збору у належному розмірі та на належний розрахунковий рахунок. Крім того, позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовується тим, що він не був обізнаний із деталями грошового забезпечення під час несення військової служби та порядку його нарахування. Водночас про невідповідність отриманих ним виплат вимогам закону та державним гарантіям позивач дізнався лише у липні 2024 року, тобто вже після звільнення зі служби. При цьому позивач просить врахувати, що у нього навіть не виникало жодних сумнівів у правильності нарахування грошового забезпечення, оскільки він довіряв військовій частині та її керівництву. Також позивач звертає увагу на те, що він був звільнений зі служби за станом здоров'я, отримав інвалідність третьої групи.
Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). При цьому судом задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновлено такий строк.
20.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що застосування при обчисленні грошового забезпечення позивача такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, є правомірним та відповідає чинному законодавству.
Також на виконання вимог ухвали суду від 06.01.2025 відповідачем надано довідку від 16.01.2025 № 1605/311 про нараховане позивачу грошове забезпечення.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.04.2023 № 101 старшого сержанта ОСОБА_1 було звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 60-РС від 07.04.2023 з військової служби за пунктом "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я) у відставку.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перерахувати та доплатити йому грошове забезпечення за період з 24.02.2022 по 10.04.2023, обчисливши його з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Заява про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення була направлена через військову частину НОМЕР_2 , наказом командира якої було звільнено позивача й до складу якої входить військової частини НОМЕР_1 , де позивач безпосередньо проходив службу.
Проте, оскільки позивач відповіді на своєї звернення не отримав, за захистом своїх прав та інтересів він вирішив звернутися до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі ? Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців ? діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Так, статтею 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За змістом частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
В силу пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
За первинною редакцією пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У відповідності з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище ? заокруглюються до десяти гривень.
За загальним правилом примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку пунктом 4 Постанови № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Відтак застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі ? Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Водночас зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Тобто на момент виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2019) пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
Разом з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного висновується, що саме з 29.01.2020 ? дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 ? діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Отже, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Водночас суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (далі ? Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Так, пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 указаної постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 20.05.2023 відсутні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.
З матеріалів справи встановлено, що обчислення та виплата позивачу грошового забезпечення з 24.02.2022 до 10.04.2023 проведена відповідачем із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн).
Таким чином, у спірний період відповідач здійснював позивачу нарахування і виплату грошового забезпечення, у тому числі його додаткових видів, із застосуванням неправильної розрахункової величини (1762,00 грн), що, у свою чергу, вплинуло також на розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які також виплачувались без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року Законом про Державний бюджет України.
Щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2022-2023 роки, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як видно з доданої до позовної заяви довідки від 16.01.2025 № 1605/311, матеріальна допомога для оздоровлення за 2022 рік виплачена позивачу у вересні 2022 року, а за 2023 рік ? у квітні 2023 року.
Крім того, з цієї ж довідки слідує, що в період з 24.02.2022 до 10.04.2023 матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, а тому у цій частині немає підстав для здійснення перерахунку.
Водночас компенсація за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку із звільненням з військової служби та одноразова грошова допомога у зв'язку зі звільненням з військової служби позивачу була виплачена у квітні 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.02.2022 до 10.04.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При цьому, враховуючи положення ч. 8 ст. 139 КАС України, позивачу присуджується уся сума судового збору, адже не дивлячись на часткове задоволення позовних вимог суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних дій суб'єкта владних повноважень. Крім того, спір по суті вирішено в користь позивача, а прийняття рішення про часткове задоволення позову обумовлене виключно способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 до 10.04.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 24.02.2022 до 10.04.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач 1: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 );
3) відповідач 2: військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складено 28.02.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович