Провадження № 11-сс/803/446/25 Справа № 172/116/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 лютого 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 12025041420000022 про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, маючого на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
За ухвалою слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2025 року року відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення не підтверджено належними та достатніми доказами оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук. Слідчий суддя зазначив, що до матеріалів клопотання долучена лише копія постанови слідчого від 31 січня 2025 року про оголошення, однак підтверджень направлення цієї постанови на виконання до відповідної міжнародної організації та прийняття цією організацією постанови в матеріалах справи немає.
В апеляції:
- прокурор скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування вказує, що на даний час необхідно отримати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та в подальшому, в комплексі з іншими документами, направити для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо ОСОБА_6 , який розшукується з метою його арешту. Таким чином, на даний час належним та достатнім доказом оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук є вмотивована постанова слідчого, яка внесена та долучена до матеріалів клопотання разом із довідкою про перетин кордону особою.
Крім того прокурор вказує на причетність ОСОБА_6 до вчиненні інкримінованого йому злочину та на наявність ризиків переховування від суду та на незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Вислухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з викладених в ній підстав, захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити її без змін, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, та таким, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів справи слідує, що 16 січня 2025 року до ЄРДР за № 12025041420000022 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
В ході проведення розшукових дій встановлено, що ОСОБА_6 , 13 січня 2025 року перетнув кордон України за напрямком «виїзд» в пункті пропуску «Могилів-Подільський».
22 січня 2025 року, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 271, ч. 3 ст. 111, ч. 2 ст. 135 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, шляхом вручення повідомлення про підозру голові правління ОСББ за місцем проживання ОСОБА_6 .
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, зважається на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 січня 2025 року; протоколом огляду від 16 січня 2025 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 16 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17 січня 2025 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 27 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 21 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 18 січня 2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 січня 2025 року; протоколами огляду від 18 січня 2025 року, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за які законом передбачено покарання, пов'язане з позбавленням волі, ухиляється від явки до слідчого, відсутній за місцем реєстрації та мешкання, вчинив дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 31 січня 2025 року, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню доньку, підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено до 15 років позбавлення волі, після вчинення злочину залишив територію України, у зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук, що свідчить про існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду. Крім того, підозрюваному відома потерпіла сторона, а також свідки, які могли бачити його після вчинення злочину, що свідчить про існування ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що в даному випадку, самої лише постанови про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук недостатньо для прийняття Генеральним Секретаріатом Інтерполу рішення про публікацію червоного повідомлення, оскільки згідно з «Правилами обробки даних Інтерполу», необхідно надавати також і ухвалу слідчого судді про обрання щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартого.
До того ж, норми КПК України не зобов'язують сторону обвинувачення доводити факт перебування особи в міжнародному розшуку. Початком перебування особи у міжнародному розшуку є дата винесення слідчим постанови про оголошення міжнародного розшуку. Натомість Інтерпол не є органом, який уповноважений оголошувати будь-кого у розшук, а є лише одним з органів, який за певних умов може виконувати рішення щодо оголошення особи в міжнародний розшук.
За наведеного, не можна погодитися із рішенням слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки вимоги законодавства не вимагають підтверджень направлення постанови про оголошення особи в міжнародний розшук на виконання до відповідної міжнародної організації, оскільки згідно «Правил обробки даних Інтерполу», необхідно надавати також і ухвалу слідчого судді про обрання щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартого.
Вищезазначені обставини не отримали належної оцінки слідчим суддею під час розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого, що даному випадку є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
При цьому враховується обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є виключно вагомими та на даному етапі кримінального провадження не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В даному випадку постановлення ухвали про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави для інформування каналами Інтерполу ПОО країн СНД та організацію розшукових заходів на міжнародному рівні.
На підставі викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з постановлянням нової, про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статті 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 12025041420000022 про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_18 про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя повинен розглянути за участю ОСОБА_6 питання про застосування обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області, який здійснював повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041420000022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4