Провадження № 11-сс/803/363/25 Справа № 202/14899/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференції:
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника
ОСОБА_9 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 31 січня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000375 від 28 серпня 2024 року, щодо
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження:
м.Новомосковськ Дніпропетровської області,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 31 січня 2025 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 , та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено, що підозрюваний може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих, свідків та експертів, а також інших співучасників злочину, з метою ухилитись від можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання більше 10 років позбавлення волі. Слідчий суддя вважав за необхідне не визначати розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням психологічного насилля до потерпілого, а тому є підстави застосувати положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову, якою обрати останньому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Наголошує на тому, що стороною обвинувачення не доведено наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вказує на те, що матеріали справи не містять доказів того, що підозрюваний погрожував кому небудь, останній має чотирьох дітей та дружину, життя яких у зв'язку із обранням останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою значно погіршало.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 , прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024040000000375 від 28 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
30 січня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, що виразилося у вимозі передати чуже майно (вимагання) з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодженням чи знищенням їхнього майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , протоколом проведення впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_12 , протоколом проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_8 , атакож іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_8 .
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.189 КК України.
Слідчий суддя також, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини злочину, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, дані про особу ОСОБА_8 , а саме раніше не судимого в силу ст.89 КК України, працюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох дітей, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що залишаючись на свободі ОСОБА_8 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Також існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, потерпілого та експертів у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності вказаного ризику апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Також, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_8 , та даних про особу підозрюваного, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме наявність суспільного інтересу, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику її переховування від органів досудового розслідування або суду, можливості незаконного впливу на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому, зазначені ризики об'єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні військового стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Доводи захисника про відсутність доказів, які вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_8 , та встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, стороною захисту не наведено.
Стосовно тверджень захисника про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 , слід зазначити, що повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)», який є нижчим ніж стандарту «обґрунтованої підозри», для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення), і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. На даній стадії кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме вирішення питання стосовно достатності і допустимості доказів для визнання особи винною.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині не визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, та вважає доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо безпідставного не визначення розміру застави обґрунтованими, виходячи з такого.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що визначення застави є обов'язком слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість утримання від визначення такої застави є правом слідчого судді або суду, що може бути використане в обмеженому переліку випадків, і таке рішення приймається з урахуванням фактичних обставин справи, характеру, обсягу і вагомості встановлених ризиків, відомостей про особу і процесуальну поведінку підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України. Крім того, рішення слідчого судді або суду в частині не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу повинно бути належним чином вмотивоване.
Аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не наведено достатнього обгрунтування підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які б давали право суду не визначати розмір застави, з огляду на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного.
Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.При цьому відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України встановлюють, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зважаючи на вищенаведені обставини, враховуючи фактичні обставини провадження, майновий стан підозрюваного, дані про особу ОСОБА_8 ,а саме раніше не судимого в силу ст.89 КК України, працюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох дітей та постійне місце проживання, наявності позитивних характеристик з місця роботи та проживання, даних про надання останнім неодноразової благодійної допомоги Вільногірській міській територіальній громаді, з урахуванням характеру, обставин та наслідків інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який дорівнює 300 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, у даному випадку буде достатнім і необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення встановлених обмежень буде достатнім фактором, що виключає зі сторони обвинувачених будь-які спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, виходячи з положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 31 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 березня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період дії цього запобіжного заходу, процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не спілкуватися зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4