Єдиний унікальний номер 599/2612/24
Номер провадження 3/599/1/2025
Іменем України
"28" лютого 2025 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., розглянувши у м. Зборові в приміщенні Зборівського районного суду Тернопільської області матеріали, які надійшли із відділення поліції №2 (міста Зборів) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст. 126 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185991 від 01.12.2024 рокузазначено, що 01.12.2024 року о 00 год 45 хв в м.Зборів по вул.Котляревського, Тернопільського району, Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Passar, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Водій категорично відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння чи у найближчому медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185999 від 01.12.2024 рокузазначено, що 01.12.2024 року о 00 год 45 хв в м.Зборів по вул.Котляревського, Тернопільського району, Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Passar, д.н.з НОМЕР_1 , не маючи права на керування таким транспортом, чим порушив п.2.1а ПДР України.
Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Постановою судді від 30 грудня 2024 року матеріали єдиний унікальний номер 599/2612/24 номер провадження 3/599/827/2024, єдиний унікальний номер 599/2613/24 номер провадження 3/599/828/2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднано в одне провадження та присвоєно йому єдиний унікальний номер 599/2612/24 номер провадження 3/599/827/2024.
ОСОБА_1 в суді вину не визнав, пояснив, що після опівночі 01.12.2024 відвозив дівчину додому і був зупинений працівниками поліції, які перевірили його документи і пояснили, що він немає права керування транспортним засобом. Сказали, щоб він пройшов огляд на стан сп'яніння, хоча в нього не було будь-яких ознак сп'яніння, так як він алкоголю упродовж доби не вживав, тому відмовився проходити такий огляд. Працівники поліції не роз'яснили, що це обов'язок водія проходити на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння. В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до висновку, що ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП не доведена з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП передбачені розділом IX. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 № 185999 від 01.12.2024 року, складений поліцейським саме за відмову водієм ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, який керує транспортним засобом та в якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Водій категорично відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння чи у найближчому медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov V. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень частини 2 статті 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).
Оскільки в порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Натомість матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.5ст.126 КУпАП, як повторність правопорушення, а саме: до матеріалів справи не додано постанови на підтвердження факту повторності правопорушення, а саме: постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП протягом року.
Згідно довідки, в якій зазначено, що ОСОБА_1 19.01.2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, проте постанова, що підтверджує дані обставини в матеріалах справи відсутня.
Згідно із п.3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395: "повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП)".
Те, що правопорушення вчинено повторно має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження правильності кваліфікації правопорушення за ч.5ст.126 КУпАПв частині повторності правопорушення, провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1ст.247 КУпАПза відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 126 КУпАП.
За наявних матеріалів справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, однак справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП не підвідомчі суду.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283-285 КУпАП України,
провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В.Г.