Справа № 346/5420/24
Провадження № 2/307/1251/24
27 лютого 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком'яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зміну прізвища,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зміну прізвиша. В позовній заяві зазначила, що 18 січня 2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від даного шлюбу в них дітей немає. Підставою для розірвання стало те, що їм не вдалося налагодити сімейні стосунки, вони виявились людьми різних характерів та поглядів на життя. Також вказує на те, що більше десяти років вони не проживають разом та не ведуть спільного домашнього господарства. Фактично сім'я припинила своє існування, шлюб існує тільки формально, а тому, позивачка наполягає на його розірванні. Також після розірвання шлюбу позивачка просить відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві зазначила, що просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18 січня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, та від даного шлюбу у них дітей немає.
Також встановлено, що сторони тривалий час разом не проживають та позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім'ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки сторони тривалий час разом не проживають, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначенням засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Відповідно до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.
За положеннями ч. 6 ст. 15 Закону, той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
Враховуючи те, що Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено відповідний порядок зміни прізвища на дошлюбне прізвище, відповідно до якого необхідне звернення позивачки в даному випадку до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для вирішення питання про зміну прізвища на дошлюбне, у зв'язку з реєстрацією розірвання шлюбу, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині зміни прізвища на дошлюбне прізвище є передчасними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Судові витрати в частині сплати судового збору розділити між сторонами.
Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 200, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112, 113 СК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 18 січня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №10, - розірвати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівці-Лази, Тячівського району Закарпатської області, України на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , України, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , України, РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 28 лютого 2025 року.
Головуючий В.І. Бобрушко