Справа № 636/359/25 Провадження 1-в/636/54/25
25.02.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві подання начальника Ізюмського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про вирішення питання про давність виконання судового рішення стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Вовчанська Харківської області, громадянки України, незаміжньої, з повною загальною середньою освітою, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 25.11.2021 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин,-
встановив:
Начальник Ізюмського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 звернуся до суду з подання про вирішення питання про давність виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи подання представник вказує, що вказаний вирок суду стосовно засудженої ОСОБА_4 , надійшов на виконання до Чугуївського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області (далі Чугуївський РС ) 04.01.2022 року за вх. № 3.
05.01.2022 року ОСОБА_4 прибула до Чугуївського РС, де її було ознайомлено з умовами та порядком відбування покарання, з наслідками ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт (ч.2 ст.389 КК України), про що вона надав підписку. 05.01.2022 року засудженій було надано направлення для відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт до Вовчанського відділу благоустрою міста.
Відповідно до розпорядження Вовчанського відділу благоустрою міста залучено з 06 січня 2022 року. ОСОБА_4 приступила до відбування громадських робіт 06.01.202 року та почала відпрацьовувати громадські роботи. Згідно табелю виходу на роботу засудженої особи в січня 2021 року відпрацювала 68 годин. Інші відомості про відпрацювання засудженої громадських робіт, не надходили. З моменту повномасштабного вторгнення рф, ОСОБА_4 , на зв'язок не виходила, мобільний телефон в зоні недосяжності. 12.11.2024 року відносно ОСОБА_4 було направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності до Чугуївського ВП №1 РУП ГУНП в Харківській області. 20.12.2024 року отримано відповідь від Чугуївського ВП №1 РУП ГУНП в Харківській області, що дана заява була зареєстрована в журналі інформаційно-телекомунікаційних систем відділу поліції за № 9378 від 12.11.2024 року. Мобільний телефон ОСОБА_4 вимкнений, на телефонні виклики не відповідає. Крім того, на даний час у Вовчанській громаді Чугуївського району Харківської області, проводяться активні бойові дії, у зв'язку з чим виїхати за місцем мешкання співробітникам поліції не виявилось можливим. Розгляд вказаного матеріалу був завершений та списаний у справу ВП. Строк давності виконання вищевказаного вироку щодо ОСОБА_4 не переривався і минув.
Представник Ізюмського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Засуджена ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Прокурор-стажист на посаді прокурора ОСОБА_5 надала письмову заяву в якій, заперечувала прои задоволення клопотання органу пробації.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
За вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 25.11.2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання громадських робіт на строк 200 (двісті) годин. Вирок набрав законної сили 28.12.2021 року.
Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КК України слідує, що у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж двох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України строк давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину.
Враховуючи вищенаведене і той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Вовчанського районного суду Харківської області від 25.11.2021, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 не ухилялася від відбування покарання у вигляді громадських робіт, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення останньої від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
Керуючись ст. 152 КВК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд,
постановив:
Подання начальника Ізюмського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин, призначеного за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 25.11.2021, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя