Справа №: 398/418/25
провадження №: 3/398/378/25
Іменем України
"25" лютого 2025 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом серії ВАД № 267783 від 22 січня 2025 року 14 січня 2025 року близько 19 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , перебував ОСОБА_1 та вчинив дрібні хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме: пошкодив і відрубав від стіни тарілку супутникової системи, порубав провода електропостачання до будинку, відірвав від стіни прилад електрообліку, намагався підпалити вхідні двері до будинку, чим порушив громадський порядок та ображав людську мораль.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, заперечував щодо обставин, викладених у протоколі, повідомив, що 14 січня 2025 року взагалі не був за вказаною у протоколі адресою, тим паче не вчиняв тих дій, які йому ставляться у провину, а дізнався про зазначені факти від працівників поліції при складанні протоколу.
Свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, у судовому засіданні надав пояснення, що ОСОБА_1 є його сином та 14 січня 2025 року вони перебували разом за адресою його місця проживання та в цей день ОСОБА_1 взагалі не виходив з будинку.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Натомість, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом, причетність ОСОБА_1 до подій, зазначених у протоколі у судовому засіданні не встановлена.
Наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_4 від 15 січня 2025 року не можна вважати беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 дій, які ставляться йому у провину, оскільки вони носять суб'єктивний характер та не підтверджені іншими належними та допустимими доказами. Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_2 від 15 січня 2025 року вбачається, що про вчинення ОСОБА_1 14 січня 2025 року підпалу дверей та дій із супутниковою антеною вона дізналася цього дня від своєї матері ОСОБА_4 , а також, коли вийшла з будинку виявила відрубані кабелі електропостачання та викрадений електролічильник. За вказаними фактами вона і звернулася із заявою до поліції. При цьому, у письмових поясненнях ОСОБА_4 відсутні відомості про відрубані кабелі електропостачання та викрадений електролічильник. Натомість, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , які наявні в матеріалах справи, а також підтверджено в судовому засіданні ним та свідком ОСОБА_3 , заперечується сам факт присутності ОСОБА_1 на місці та в час вчинення правопорушення, відтак і причетність його до зазначених дій.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися неспростовним доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, при розгляді справи суддею належними та допустимими доказами вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , які охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суддя доходить до переконання про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, п.1 ч. 1 ст. 247, ст. 7, 9, 173, 251, 254, 280, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя І.П. Шинкаренко