Єдиний унікальний номер 205/8567/23
Номер провадження 1-кп/205/86/25
26 лютого 2025 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041690000951 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання їй саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, остання може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти продовження його підзахисній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України на які посилається прокурор, просив звільнити обвинувачену з-під варти.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника та заявила клопотання про зменшення розміру застави визначеної судом, враховуючи її майновий стан.
Колегія суддів, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченої, її захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом частини 3 статті 176 КПК України для задоволення судом клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор зобов'язаний довести обставини, які, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення є кримінальними правопорушеннями у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших правопорушень проти здоров'я населення. Розгляд кримінального провадження перебуває на стадії судового розгляду, існують об'єктивні підстави щодо неможливості завершити на даний час судовий розгляд.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачена ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, незаміжня, на утриманні має малолітню доньку, 2018 року народження, раніше не судима, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченої останньою не надано.
Так, обвинуваченій ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину та під час вирішення питання про продовження строків тримання під вартою, колегія суддів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченій, а також особистість обвинуваченої, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою. А тому у випадку доведення винуватості їй об'єктивно загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, що породжує ризик переховування обвинуваченої від суду задля уникнення покарання, яке об'єктивно загрожує обвинуваченій (п.1 ч.1 ст. 177 КПК).
А тому, колегія суддів вважає реальними, обґрунтованими та такими, що не переставали існувати заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу, а саме, що обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Постановляючи дане рішення, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо ризику ухилення обвинуваченої від суду шляхом переховування, так як ОСОБА_5 , побоюючись тяжкості покарання за інкримінований їй особливо тяжкий злочин, дійсно зможе перешкоджати розгляду даного кримінального правопорушення шляхом зміни місця проживання, ухилення від суду і переховування, оскільки ч. 3 ст. 307 КК України не передбачає застосування ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням, окрім цього судовий розгляд триває.
Враховуючи обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченої.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбаченихст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченої ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання нею процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 .
Окрім цього, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська обвинуваченій ОСОБА_5 визначений розмір застави в триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн., розмір якої було неодноразово зменшено, тому розмір застави, який визначено в розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 275 520 грн. є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, а тому не підлягають задоволенню клопотання обвинуваченої щодо зменшення розміру застави.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора ОСОБА_6 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 25 квітня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3