справа № 208/1546/25
№ провадження 3/208/1414/25
Іменем України
12 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Карабан І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азейбарджана, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст.88-1 КУпАП, -
До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДП № 001681 від 19 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 88-1 КУпАП.
В протоколі зазначено, що 19.12.2024 о 09.30 год м.Кам'янське, пр-кт В.Стуса на стихійному ринку гр. ОСОБА_1 здійснював реалізацію свіжої риби лящ 4 шт, загальною вагою 4 кг без документів, підтверджуючих законність її придбання. Своїми діями порушив ст.37 ЗУ “Про тваринний світ», ст.7 ЗУ “Про промислове рибальство, рибне господарство та охорону ВБР», за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 88-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався правом надати пояснення по суті порушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
За змістом ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст.88-1 КУпАП передбачає покарання за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Вказана норма права є бланкетною, що відповідно вимагає зазначення при викладені суті правопорушення положення спеціального закону, який встановлює порядок придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу, і норми якого було порушено.
Особою, що склала протокол, при викладені суті правопорушення, зазначено, що ОСОБА_2 на стихійному ринку здійснював реалізацію свіжої риби без документів, що підтверджують законність її придбання, чим порушив ст.37 ЗУ “Про тваринний світ», ст.7 ЗУ “Про промислове рибальство, рибне господарство та охорону ВБР».
Стаття 37 Закону України “Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року
№ 2894-III з наступними змінами та доповненнями, передбачає забезпечення охорони тваринного світу, і має такий зміст:
“Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:
встановлення правил та науково обгрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу;
встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу;
охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об'єктів тваринного світу;
охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;
запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;
формування екологічної мережі, створення державних заповідників, заказників і визначення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні;
встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
розроблення і впровадження програм (планів дій) щодо збереження та відтворення видів диких тварин, які перебувають під загрозою зникнення;
розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для зберігання генетичного матеріалу;
встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування;
регулювання вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій;
надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій;
організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу;
виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин;
пропаганди важливості охорони тваринного світу;
здійснення контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
проведення заходів екологічної безпеки;
запобігання проникненню в природне середовище України чужорідних видів диких тварин та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення;
створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;
урахування питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів та здійснення господарської діяльності;
регулювання вивезення за митний кордон України об'єктів тваринного світу;
стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу;
проведення відповідно до законодавства інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.»
Отже, вказана норма встановлює загальні заходи забезпечення охорони тваринного світу, а не передбачає конкретний порядок придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Водночас, слід зазначити, що Закон України з назвою “Про промислове рибальство, рибне господарство та охорону ВБР» не існує.
Натомість є Закон України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 8липня 2011року № 3677-VI, з наступними змінами і доповненнями, і стаття 7 якого встановлює повноваження Кабінету Міністрів України у галузі рибного господарства.
Ні одна з зазначених норм не встановлює відповідний порядок придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Отже, протокол не містить обов'язкових елементів адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, який є не тільки доказом в розумінні ст.251 КУпАП, а і є документом, що містить обставини правопорушення, суть правопорушення, і направляється на розгляду до органу або посадової особи, уповноваженої на розгляд справи, тобто по суті є актом обвинувачення.
Судовий розгляд проводиться в межах обставин адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, нормами КУпАП не передбачено компетенцію суду щодо зміни суті правопорушення, його редагування, збору доказів, тощо. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Враховуючи неможливість прийняття як доказ протоколу, в якому викладена суть правопорушення, що є за своїм змістом фактично актом обвинувачення, інші докази, опис вилученого майна та накладна, не дають можливості зробити суду висновок про вчинення цього правопорушення ОСОБА_1 , наявність його провини в ньому.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.265 КУпАП підлягають поверненню володільцеві вилучені речі під час огляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.88-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Вилучені 19 грудня 2024 року речі - повернути їх володільцю.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя І.І. Карабан