28.02.2025 Справа №607/875/25 Провадження №2-а/607/151/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Кунцьо С.В.
з участю секретаря с/з: Гурзель Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кіцану Андрій Лазаревич
до: ІНФОРМАЦІЯ_1
про: скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кіцану А.Л., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 22 від 09.01.2025 року та закриття провадження у справі.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 22 від 09.01.2025 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з'явився для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену у повістці дату та час. Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її незаконною, оскільки відповідачем неповно з'ясовано у сі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не встановлено чи була вручена йому повістка на 16.12.2024 р. Крім того звернув увагу на те, що йому надано відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку.
Представник позивача - адвокат Кіцану А.Л. в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив справу розглядати у його відсутності, а також заперечив проти задоволення позову, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена відносно ОСОБА_1 правомірно у відповідності до об'єктивних обставин справи за порушення позивачем п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. зі змінами), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за те, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену у повістці дату та час 16.12.2024 р. о 09.00 год. для уточнення даних. При цьому повістку йому було направлено засобами поштового зв'язку та лист із повісткою повернувся із відміткою ПАТ «Укрпошта» про відсутність адресата за вказаною адресою.
За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача та його представника, з урахуванням поданої останнім заяви про розгляд справи без його участі, а також у відсутності представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , який подав заяву про розгляд справи без його участі, взявши до уваги поданий ним відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, а також вивчивши відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №22 від 09.01.2025 р., винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Як вбачається із змісту спірної постанови, 09 січня 2025 року близько 11.00 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що у додатку Резерв+ при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також йому було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ст. 210-1 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці №1529364 з датою явки на 16.12.2024 р. о 09.00 год., згенерованій в системі АІТС «Оберіг» та надісланої через Укрпошту, а також ОСОБА_1 поважної причини в ТЦК та СП, де перебуває на обліку, вчасно не повідомив. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області. У зв'язку із викладеним ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 р. №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення щодо переведення всіх інституцій України та функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами).
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Крім того відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, приходить до переконання про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в ході якого обставини справи були досліджені неповно, адже як встановлено в судовому засіданні, останній не був належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Так, виклик ОСОБА_1 відповідно до повістки здійснювався на 16.12.2024 р. о 09.00 год., водночас на поштовому відправленні (із повісткою ТЦК) міститься відмітка від 25.12.2024 р. про повернення листа за відсутністю адресата за вказаною адресою, тобто через дев'ять днів після дати, на котру викликався ОСОБА_1 .
Крім цього слід зазначити, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак свідомо не з'явився, при цьому обов'язок довести вказану обставину в силу ст. 77 КАС України покладається на відповідача.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що повістка, яка була направлена позивачу, повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (місцем проживання), дата відмітки 25.12.2024 р.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , наданих під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення №9 від 09.01.2025 р., він не отримував повістку, тому не з'явився.
Тому на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці у ній місце та строк. Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
Окрім того про відсутність умислу ОСОБА_1 щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних свідчить і те, що ОСОБА_1 вперше уточнив військово-облікові дані вчасно, про що свідчить долучений до матеріалів справи витяг із застосунку «Резерв+», добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання інформації у застосунку «Резерв+» про порушення ним правил військового обліку, а також йому надано відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Окрім того слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Водночас як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був несвоєчасно повідомлений щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно ОСОБА_1 09 січня 2025 року та при його складенні останнього було повідомлено про те, що розгляд справи відбудетьсь в той же день, 09 січня 2025 року о 13.00 год., що є самостійною підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, такою, що винесена з порушенням установленої процедури, адже внаслідок цього позивача було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, користуватись юридичною допомогою. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 6.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Крім того при задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кіцану Андрій Лазаревич, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 22 від 09.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 28 лютого 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Представник позивача - адвокат Кіцану Андрій Лазаревич, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяС. В. Кунцьо