Справа № 606/1524/24
25 лютого 2025 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Ромазан Л.С.,
присяжних Смільського Т.С., Щербань Г.М.,
при секретарі судового засідання Будз М.В.,
з участю представника ОСОБА_1 адвоката Фільварочної О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що її тітка ОСОБА_1 , з якою вона постійно проживає та веде спільне господарство, перебуває під наглядом лікаря психіатра із діагнозом легка розумова відсталість, синдром емоційно-вольової нестійкості. У зв'язку із наведеним за нею необхідно здійснювати постійний догляд, оскільки вона не може віддавати оцінку своїм діям. Просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку. Також просить призначити опікуном недієздатної ОСОБА_1 її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням особистих стосунків між ними та можливості виконувати ним обов"язки опікуна.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримала із мотивів, викладених у ній, просить її задовольнити. Крім того, заявник у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою її матері ОСОБА_4 , 1964 року народження, яка є інвалідом І групи та проживає разом із своєю дочкою ОСОБА_5 у с.Ілавче Тернопільського району Тернопільської області. ОСОБА_1 інших близьких родичів не має, її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 та її чоловік ОСОБА_3 з 2014 року здійснює за нею постійний догляд.
Заінтересована особа орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судовому засіданні складений висновок про доцільність призначення ОСОБА_3 опікуном недієздатної ОСОБА_1 підтримав із підстав, викладених у ньому. Просив суд задовольнити заяву ОСОБА_2 в повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Фільварочна О.Б. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення вимог заявника.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим місцем її проживання є АДРЕСА_1 .
Із змісту пояснень заявника в судовому засіданні вбачається, що близьких родичів у ОСОБА_1 немає.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання з 17 жовтня 1991 року, що підтверджується її посвідченням серії НОМЕР_1 та випискою із акту освідування серії ВТЕ-16 № 063271 від 17 жовтня 1971 року.
З акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 24 червня 2024 року, складеного комісією із числа старости с.Ілавче Тернопільського району Тернопільської області, депутата сільської ради та сусіда, вбачається, що ОСОБА_3 з 2014 року здійснює догляд за психічно хворою тіткою дружини ОСОБА_1 , проживає разом із останньою та своєю сім"єю у АДРЕСА_1 .
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 грудня 2018 року заявник ОСОБА_2 є власником житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку лікарської комісії КУ Теребовлянської районної ради "Теребовлянська центральна районна лікарня" щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 145 від 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_3 у с.Ілавче Тернопільського району та внаслідок обмеження самообслуговування, здатності до самостійного пересування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, контролювати свою поведінку ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.
Згідно із висновком лікарської комісії КНП Теребовлянської міської ради "Теребовлянська міська лікарня" щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 12 від 15 січня 2024 року ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_3 у с.Ілавче Тернопільського району та внаслідок обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, контролювати свою поведінку ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до виписки із історії хвороби КНП "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в 11-му відділенні з 03 лютого 2022 року по 17 лютого 2022 року із діагнозом: легка розумова відсталість, синдром емоційно-вольової нестійкості.
Рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 27 листопада 2024 року № 78 затверджено висновок органу опіки та піклування Іванівської сільської ради про можливість виконувати обов»язки опікуна громадянином ОСОБА_3 над недієздатною тіткою його дружини ОСОБА_1 та рекомендовано суду призначити ОСОБА_3 опікуном над недієздатною ОСОБА_1 . Висновок обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 спільно проживає разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює за нею належний постійний догляд, допомагає їй та в подальшому хоче дбати за нею. Рідна племінниця ОСОБА_1 . ОСОБА_2 хворіє і не може здійснювати догляд за тіткою.
У судове засідання особа, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_1 не з"явилась за станом здоров"я.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Тернопільської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров"я України" №641 від 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 страждає на аномалію інтелектуального розвитку у вигляді помірної розумової відсталості, що досягає рівня недоумства. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У судове засідання ОСОБА_3 не з"явився, а тому заслухати його думку щодо бажання бути опікуном над ОСОБА_1 у разі визнання останньої недієздатною виявилось неможливим.
Отже, оскільки висновком судово-психіатричного експерта підтверджено, що ОСОБА_1 за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, суд вбачає достатньо підстав для задоволення заяви та визнання її недієздатною.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
За змістом статті 55 ЦК України опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно ст.58, ч.1 ст.60 ЦК України опіка встановлюється над особами, визнаними недієздатними. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частинами 1, 3, 4 статті 67 ЦК України передбачено, що опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Вказаний правовий висновок викладений у Постанові КЦС ВС від 27.11.2024 № 341/1526/23 (61-6358св24).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся із заявою про можливість виконання обов'язків опікуна над ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку опікунської ради виконавчого комітету Іванівської сільської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської ради від 27.11.2024 № 78, опікунська рада вважає за доцільне та не заперечує щодо призначення ОСОБА_3 опікуном над тіткою його дружини ОСОБА_1 у разі визнання останньої недієздатною.
Обґрунтування висновку опікунської ради щодо призначення опікуном саме ОСОБА_3 належним чином не мотивовано, не зазначено обгрунтувань щодо можливості виконувати обов'язки опікуна за станом здоров'я. Зокрема, висновок не містить посилання на довідку про стан здоров'я майбутнього опікуна, що згідно із Правилами єобов'язковим. Крім того, у висновку відсутнє посилання на акт перевірки умов життя майбутнього опікуна, акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна, а також не достатньо з'ясовано можливості виконувати обов'язки опіки над ОСОБА_1 її двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , племінницями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що на думку суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення ОСОБА_3 опікуном.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов таке подання не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, заявлена вимога про призначення опікуном ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Також відповідно до вимог ч. 6, 7 ст. 300 ЦПК України встановлено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 300, 352-355 ЦПК України, статтями 39, 40, 41, 55, 58, 60, 63 ЦК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , недієздатною.
Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати орган опіки та піклування Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до призначення їй опікуна.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити у два роки з наступного дня після дня набрання рішенням суду законної сили.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 28 лютого 2025 року.
Головуюча суддя: Л.С.Ромазан
Присяжні: Т.С. Смільський
Г.М. Щербань