Справа № 605/500/24
Провадження №2/605/14/2025
Іменем України
18 лютого 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої - судді Кравчук В. М.
за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності,
Суть справи
06.11.2024 адвокат Луцишин Ганна Михайлівна, яка діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серії ВО №1090329 від 01.11.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000553 від 28.06.2024, звернулася до Підгаєцького районного суду Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 та просить суд встановити юридичний факт її проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, у вигляді права на земельну частку (пай), що згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147728, виданого на ім'я ОСОБА_4 та сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0147729, виданого на ім'я ОСОБА_5 , належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є внучкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день його смерті вона була зареєстрована за адресою своїх батьків в с. Заставче Підгаєцького (на даний час Тернопільського) району, але фактично постійно проживала разом з дідусем на АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) площею 2,0 в умовних кадастрових гектарах, що належало йому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147728, та розташований на території с/с «Завалівська», Завалівська сільська рада Підгаєцького району Тернопільської області, однак оригінал сертифікату було ним втрачено.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно з яким житловий будинок з господарськими будівлями, земельну ділянку, розташовані в селі Середнє Підгаєцького району Тернопільської області і все інше майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалось, і взагалі все інше майно, що йому би належало на день смерті і на що він за законом мав би право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після звернення позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй було відмовлено, в зв'язку з пропущеним строком для прийняття спадщини.
Також, до спадкового майна ОСОБА_4 , крім вказаного вище, належить право на земельну частку (пай) площею 2,0 в умовних кадастрових гектарах, що належало на підставі сертифіката серії ТР №0147729 на право на земельну частку (пай) його дружині ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 не оформив своїх спадкових прав після смерті дружини, зокрема і з тієї причини, що у вищевказаному сертифікаті допущено помилку у написанні імені « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_6 ».
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його діти, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які і є відповідачами у цій справі.
Враховуючи відсутність правовстановлюючого документа, розбіжності у написанні імені в іншому правовстановлюючому документі, а також той факт, що позивачка ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_4 без реєстрації, вона змушена звернутися до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності.
21.01.2025 від представниці позивачки, адвокатки Луцишин Ганни Михайлівни, через канцелярію суду надійшла заява про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог, відповідно до якої на підставі ст. 49 ЦПК України просить доповнити позовні вимоги наступною вимогою: встановити факт належності правовстановлюючого документа особі, а саме: що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданого на ім'я ОСОБА_5 належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Процесуальний рух справи
Ухвалою від 14.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.Підготовче судове засідання призначене на 11.12.2024 на 10 год. 00 хв.
У підготовче судове засідання позивачка не з'явилася, однак її інтереси представляла адвокатка Луцишин Г.М. Відповідачі не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Сторона позивачки не заперечила щодо можливості проводити підготовче судове засідання за такого складу учасників.
У підготовчому судовому засіданні за участі представниці позивачки були проведені підготовчі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України.
11.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.12.2024.
26.12.2024 від сторони позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та витребування в Підгаєцькій державній нотаріальній конторі інформації про заведення спадкових справ після смерті ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Судове засідання відкладене на 21.01.2025, повторно викликані учасники справи.
21.01.2025 від представниці позивачки, адвокатки Луцишин Ганни Михайлівни, через канцелярію суду надійшла заява про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог та долучення до матеріалів справи листа завідувача Підгаєцької державної нотаріальної контори від 21.01.2025 та інформаційної довідки зі спадкового реєстру. Крім того, представницею позивачки подане клопотання про виклик свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які можуть підтвердити факт тривалого проживання позивачки з ОСОБА_4 до дня його смерті.
У судове засідання 21.01.2025 з'явилися представниця позивачки ОСОБА_9 , відповідачка ОСОБА_2 , які не заперечували щодо можливості проводити судовий розгляд за такого складу учасників.
У судовому засіданні 21.01.2025 ОСОБА_2 позов визнала в повному обсязі, про що після засідання подала також письмову заяву з клопотанням подальший розгляд справи проводити без її участі (арк.спр.63). Також були допитані свідки і оголошено перерву до 04.02.2025 для надання часу стороні позивачки, щоб надіслати копію заяви про зміну позовних вимог відповідачу ОСОБА_3
04.02.2025 розгляд справи було відкладено на 18.02.2025, оскільки в матеріалах справи не було інформації про належне повідомлення відповідача ОСОБА_3 про виклик до суду. Оголошення про виклик його до суду на 18.02.2025 розміщене на веб-порталі судової влади України.
У судове засідання 18.02.2025 сторони не з'явилися. 18.02.2025 від сторони позивачки надійшла заява про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримують і просять їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Середнє Підгаєцького району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Завалівською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області 04 вересня 2007 року (арк.спр.15).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 14 лютого 1978 року, ОСОБА_4 22.10.1959 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 , у зв'язку з цим, остання змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (арк.спр.23).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Бережанським відділом ДРАЦС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 27 липня 2024 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були батьками ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Середнє Підгаєцького району Тернопільської області (арк.спр.12).
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим Завалівською сільською радою Бережанського району Тернопільської області 26 липня 1980 року, ОСОБА_12 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (арк.спр.14).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Завалівською сільською радою Бережанського району Тернопільської області 05 липня 1985 року ОСОБА_2 є мамою ОСОБА_15 (арк.спр.13).
06 вересня 2006 року ОСОБА_15 зареєструвала шлюб з ОСОБА_16 , у зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_17 », що підтверджується штампом в паспорті серії НОМЕР_6 , виданим Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області 26 грудня 2006 року (арк.спр.8зв.). Після розірвання ціого шлюбу за рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2013 року ОСОБА_1 залишила собі прізвище « ОСОБА_17 » (арк. спр.21).
Досліджені документи підтверджують факт родинних відносин, а саме, що позивачка ОСОБА_1 є онукою померлого ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, зареєстрований 20.08.2007 в реєстрі за №66 та посвідчений секретарем Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Дорош С.В., згідно з яким житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що розташовані в селі Середнє Підгаєцького району Тернопільської області і все інше майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалось, і взагалі все інше майно, що йому би належало на день смерті і на що він за законом мав би право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр. 16).
Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 звернулася з заявою до Підгаєцької державної нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак, як вбачається із відповіді нотаріуса Нискоклона В.І. № 474/01-16 від 27.06.2024, видати заявниці свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Нотаріусом запропоновано встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини в судовому порядку. Крім того, нотаріус зазначив, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_2 , відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), площею 2 в умовних кадастрових гектарах, що розташована в селянській спілці «Завалівська» в с. Завалів Підгаєцького району Тернопільської області. (арк.спр.18).
Як зазначила позивачка, сертифікат на право на цю земельну частку (пай) серії ТР№0147728, виданий 20.09.1996 року на ім'я ОСОБА_4 , було втрачено, що підтверджується оголошенням, розміщеним в газеті «Вільне життя» №85 (16653) за 23.10.2024 (арк.спр.29).
Однак, відповідно до повідомлення від 29.10.2024 року сектору №3 відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, гр. ОСОБА_4 числиться в списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю с/с «Завалівська» на території Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, під №110. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0147728, був виданий згідно розпорядження Підгаєцької райдержадміністрації №231 від 19 серпня 1996 року, зареєстрований 22 вересня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Площа земельної частки (паю) становить 2,0 га в умовних кадастрових гектарах. Грошова оцінка земельної частки паю по с/с «Завалівська» станом на 2024 рік становить 25452, 92 гривні (арк.спр.19).
Позивачка не подавала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки вважала, що прийняла спадщину в силу ст. 1268 ЦК України , бо постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тож позивачка звернулася до суду, щоб встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.
За штампом ВГІРФО Підгаєцького РВ УМВС України в Тернопільській області місце проживання ОСОБА_1 з 10 лютого 2000 року зареєстроване в селі Заставче (за місцем проживання і реєстрації її батьків). Однак, її фактичним місцем проживання на час смерті спадкодавця був будинок її дідуся ОСОБА_4 , що знаходиться в АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується довідкою №52 від 01.03.2024 року, виданою старостою Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області Світланою Дорош, згідно з якою померлий ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 і разом з ним на момент смерті проживала його внучка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр.17).
Як зазначила позивачка ОСОБА_1 , що в подальшому підтвердила і відповідачка ОСОБА_2 (мати позивачки), вона задовго до його смерті переїхала в село Середнє і після смерті бабусі о 2002 році продовжувала проживати спільно із спадкодавцем, оскільки він через стан здоров'я та вік потребував догляду, допомоги у веденні домашнього господарства, утриманні будинку. Вона також сплачувала комунальні платежі, а після його смерті здійснила організацію поховання та понесла пов'язані з цим витрати.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на час смерті останнього підтвердили також свідки, допитані в судовому засіданні 21.01.2025: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 26.06.2001 Підгаєцьким РВ УМВС в Тернопільській області) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_8 , виданий 08.05.1998 Підгаєцьким РВ УМВС в Тернопільській області). Вони, кожна окремо, повідомили, що позивачка ще у віці 17 років переїхала до діда і баби, оскільки остання була онкохвора. І після смерті бабці продовжила проживати з дідом.
Показання свідків узгоджуються з наявним у матеріалах справи свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 16.04.2002, виданим Завалівською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області, відповідно до якого ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Середнє Підгаєцького району Тернопільської області. Причина смерті - рак лівої молочної залози IV ст. IV кл.гр. (арк.спр.24).
Крім того, свідки показали, що ОСОБА_3 (другий з відповідачів, котрий є сином спадкодавця), ще у 90-х роках переїхав до Одеської області, відносин з батьками майже не підтримував, на похорони не приїздив і неодноразово висловлювався, що на спадщину не претендує.
За довідкою №312 від 30.09.2024, виданою старостою Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області Світланою Дорош, ОСОБА_5 на час її смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею на момент смерті проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також постійно проживала її внучка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 вступив в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_5 , але не встиг оформити своїх спадкових прав (арк.спр.25).
Доданим до позовної заяви сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0147729, виданим за рішенням Підгаєцької районної державної адміністрації №231 від 19 серпня 1996 року підтверджується належність права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності селянської спілки «Завалівська» розміром 2 (два) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 (арк.спр.22).
Позивачка просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай), що згідно з вказаним сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданим на ім'я ОСОБА_5 , успадковане, але не оформлене, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підтвердити самостійно належність сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданого на ім'я ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , позивачка самостійно не може, оскільки в даному сертифікаті було допущено помилку у написанні імені спадкодавиці, замість правильного « ОСОБА_6 » зазначене неправильне « ОСОБА_6 ».
Відповідно до повідомлення від 29.10.2024 сектору №3 відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, гр. ОСОБА_5 числиться в списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю с/с «Завалівська» на території Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, під №111. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0147729 виданий згідно розпорядження Підгаєцької райдержадміністрації №231 від 19 серпня 1996 року зареєстрований 22 вересня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Площа земельної частки (паю) становить 2,0 га в умовних кадастрових гектарах. Грошова оцінка земельної частки паю по с/с «Завалівська» станом на 2024 рік становить 25452, 92 гривні (арк.спр.20).
Разом з тим, відповідно до довідки №313 від 30.09.2024, виданої старостою Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області Світланою Дорош, інших осіб з ПІБ ОСОБА_5 чи ОСОБА_5 , окрім ОСОБА_5 , яка проживала в АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 не було і немає (арк.спр. 26). Це підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 14 лютого 1978 року дружиною ОСОБА_4 , була ОСОБА_18 (арк.спр.22).
Також той факт, що у списку до державного акта на право колективної власності на землю с/с «Завалівська» на території Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 числяться поряд, під номерами 110 та 111, з урахуванням зафіксованої у довідці №313 інформації та того, що в інших документах, й зокрема свідоцтві про народження ОСОБА_12 (арк.спр.12) та свідоцтві про смерть (арк.спр.24) зазначається саме ОСОБА_5 , дозволяє дійти логічного висновку, що земельна частка (пай) належала саме ОСОБА_5 . Відтак є підстави встановлення факту, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданий на ім'я ОСОБА_5 належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру №79757659 (арк.спр.55) та №79757769 (арк.спр.56), у спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи чи видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину за параметрами пошуку ПІБ українською мовою: «ОСОБА_4 » « ОСОБА_5 ». Довідкою №31/01-16 від 21.01.2025 Підгаєцька державна нотаріальна контора підтверджує, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 21.01.2025 спадкові справи не заводились (арк.спр.57).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Суть справи є встановлення юридичного факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за нею права власності на спадкове майно за заповітом, у вигляді права на земельні частки (паї), що згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147728, виданим на ім'я ОСОБА_4 та сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданим на ім'я ОСОБА_5 , належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Зі змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За ч.6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи вищенаведене, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. На цьому наголосив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі факту родинних відносин між фізичними особами та факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації. Виходячи з ст. ст. 25, 30 ЦК України мати та набути цивільне право (право власності на нерухоме майно) може лише жива та дієздатна особа. Із змісту ст. ст. 391, 392 ЦК України вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1256 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Стаття 1297 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті свого діда ОСОБА_4 в силу ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявляла про відмову від неї в порядку ст.1273 ЦК України. Суд в ході судового розгляду не здобув даних щодо наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину, чи претендували б на майно, оскільки спадкова справа після його смерті не була заведена. Право позивачки на прийняття спадщини ніким не оспорюється, оскільки відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_3 зайняв пасивну позицію у цій справі, відзив на позов не подав, в судові засідання не з'являвся і, за показаннями свідків, неодноразово висловлювався, що на спадщину після смерті своїх батьків не претендує. Тому відмова у задоволенні позовних вимог фактично порушила б законне право позивачки на отримання і оформлення спадкового майна, яке залишилось після смерті її діда, який заповів його позивачці ОСОБА_1 .
Встановлення фактів постійного спільного проживання позивачки ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 правовстановлюючого документа: сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданого на ім'я ОСОБА_5 , також є необхіднним для реалізації права позивачки ОСОБА_1 на оформлення спадкового майна, отже такі факти породжують юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем і належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Встановлення цих фактів ніким не оспорюється і не спростовується, має для заявниці юридичне значення, оскільки від їх встановлення залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових її прав, зокрема спадкових. Підстав для відмови в задоволенні вимог про встановлення цих фактів суд не виявив.
З огляду на викладене, оцінивши докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки у цій справі має місце не лише визнання позову одним із відповідачів, але й є законні підстави для задоволення позову. Встановлені судом обставини знайшли своє підтвердження в повному обсязі. Крім позивачки, ніхто не претендує на спадкове майно, тож суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо судових витрат, встановлено, що вимогу про стягнення з відповідачів суми сплаченого судового збору позивачка не заявляла, тому суд залишає їх за позивачкою.
На підставі ст. ст. 15, 16, 182, 328, 331, 391-392, 1216-1218, 1220, 1268, 1270, 1273, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 49, 76-81, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 293-294, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт належності правовстановлюючого документа особі, а саме: що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданого на ім'я ОСОБА_5 належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на земельні частки (паї), що згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147728, виданим на ім'я ОСОБА_4 та сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР№0147729, виданим на ім'я ОСОБА_5 , належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , паспорт НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_11 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , паспорт НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , адреса: с. Красносілка, Одеський район, Одеська область, 67560.
Повний текст рішення складено 28.02.2025.
Головуюча: Валентина КРАВЧУК