Справа № 466/3100/24
Провадження № 3/466/14/25
27 лютого 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
08 березня 2024 року о 21:31 год. у м.Львові по вул. Клепарівська, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками в журналі реєстрації вихідної кореспонденції суду. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №568755, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також іншими матеріалами адміністративної справи.
Отже порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України є доведеним, його дії кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння, а отже підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, суд вважає, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Г. Б. Білінська