(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н. В., Гриціва М. І., Губської О. А., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Усенко Є. А.
щодо ухвали Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 918/1332/23 (провадження № 12-2гс25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Полісся» (далі - Товариство, Позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр, Відповідач 1) та ФОП Троянчука О. П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство - фірма «АБРИС», про визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора
за касаційною скаргоюфізичної особи - підприємця Троянчука Олександра Петровича (далі - ФОП Троянчук О. П., Відповідач 2, Скаржник) на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 (суддя Церковна Н. Ф.), додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 (суддя Церковна Н. Ф.), постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (головуючий Олексюк Г. Є., судді Мельник О. В., Петухов М. Г.) та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 (головуючий Олексюк Г. Є., судді Мельник О. В., Петухов М. Г.)
Історія справи
1. Товариство звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Держгеокадастру та ФОП Троянчука О. П., в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу № 7 управління надання адміністративних послуг Держгеокадастру Луханіної Ю. М. (далі - Реєстратор), оформлене протоколом № 8476269 від 13.07.2023 «Про виправлення помилки» (далі - Рішення), та скасувати у Державному земельному кадастрі України (далі - Кадастр) державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,7808 га кадастровий номер № 5624683300:07:027:0339, що знаходиться на АДРЕСА_1 (далі - Земельна ділянка) та належить на праві власності Троянчуку О. П., шляхом закриття Поземельної книги із припиненням усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень на цю земельну ділянку.
2. Позов мотивовано тим, що ФОП Троянчук О. П. побудував залізобетонну огорожу не на межі належних сторонам на праві власності земельних ділянок, а на земельній ділянці Товариства. Замість перенесення огорожі на межу земельних ділянок відповідно до відомостей, які містяться в Кадастрі, ФОП Троянчук О. П. під виглядом помилки домігся ухвалення Рішення, яким перереєстровано межі Земельної ділянки з накладенням на земельну ділянку Товариства.
3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, позов задоволено.
4. Судові рішення мотивовані переважно тим, що Реєстратор за зверненням Відповідача 2 внесла зміни до запису щодо Земельної ділянки в частині відомостей про координати поворотних точок її меж. За висновком судового експерта, Держгеокадастр зареєстрував накладання / перетин двох земельних ділянок, зокрема на земельну ділянку Товариства було накладено Земельну ділянку Відповідача 2.
5. Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, заяву Товариства про розподіл судових витрат задоволено та стягнуто на його користь з відповідачів по 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
6. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто на його користь із ФОП Троянчука О. П. 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
7. 24.10.2024, 25.10.2024 та 04.11.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) надійшли касаційні скарги ФОП Троянчука О. П., в яких він просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 та додаткове рішення цього ж суду від 16.04.2024, а також постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та додаткову постанову цього ж суду від 14.10.2024 і ухвалити нові рішення про відмову в задоволенні позову та стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
8. Одним з ключових аргументів скаржника є те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 120/19700/21-а, за змістом якого цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
9. Ухвалою від 13.11.2024 колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за вказаними скаргами, а ухвалою від 14.01.2025 передала справу разом з касаційними скаргами на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
10. Ухвала про передачу мотивована тим, що скаржник під час апеляційного провадження вказував, що спір у цій справі повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а суд апеляційної інстанції відхилив ці доводи та зазначив, що цей спір належить до господарської юрисдикції.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
11. Ухвалою від 11.02.2025 Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 918/1332/23 відповідній колегії КГС ВС для розгляду.
12. Повертаючи справу відповідній колегії КГС ВС, Велика Палата Верховного Суду насамперед зазначила, що відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
13. У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за одночасної відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. Якщо наявний хоча б один з них, справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому, посилаючись на відсутність випадків, про які йдеться в частині шостій статті 302 ГПК України, колегія КГС ВС не звернула уваги на те, що ФОП Троянчук О. П. під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції. Натомість він наводив заперечення проти позову по суті та просив Господарський суд Рівненської області відмовити в його задоволенні за безпідставністю позовних вимог.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
14. Відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
15. Не погоджуємось із висновком Великої Палати Верховного Суду про відсутність підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з наступних підстав.
16. Як було зазначено вище, відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
17. Так, ФОП Троянчук О. П. під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
18. Разом з тим скаржник під час апеляційного провадження зазначав про те, що спір у цій справі повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
19. Ураховуючи, що відповідач в суді апеляційної інстанції заявляв про порушення правил предметної юрисдикції, у Великої Палати Верховного Суду не було підстав для неприйняття справи до свого розгляду з посиланням на пункт 1 частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки цей пункт містить альтернативу розгляду такої заяви в суді першої чи апеляційної інстанції, а не обов'язковість вчинення таких дій у судах цих двох інстанцій.
20. На нашу думку, Велика Палата Верховного Суду більшістю голосів дійшла помилкового висновку про відсутність підстав для передачі цієї справи на її розгляд, у зв'язку із чим повернула справу для розгляду відповідній колегії КГС ВС відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України.
21. З огляду на викладене вважаємо, що наявні підстави для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України.
Судді Н. В. Шевцова
М. І. Гриців
О. А. Губська
О. В. Кривенда
С. Ю. Мартєв
Є. А. Усенко