Справа № 455/123/25
Провадження № 3-зв/455/5/2025
28 лютого 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., розглянувши заяву судді Старосамбірського районного суду Львівської області Клімченка Максима Ігоровича про самовідвід у справі №455/123/2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
21 січня 2025 року до Старосамбірського районного суду Львівської області з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено суддю Клімченка М.І.
28.02.2025 суддя Клімченко М.І. подав до суду заяву про самовідвід від розгляду даної справи.
Заява про самовідвід мотивована тим, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є присяжною Старосамбірського районного суду Львівської області та неодноразово брала участь у судових засіданнях впродовж 2021-2024 років. Постало питання можливості розгляду даної справи суддею Старосамбірського районного суду Львівської області і чи такий розгляд не викличе сумніву в безсторонності і неупередженості не лише в очах стороннього спостерігача, але й особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Очевидно, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, щодо присяжного суддею того самого суду, де присяжний реалізовує судову владу нарівні із професійним суддею, викликатиме у стороннього спостерігача об'єктивне та обґрунтоване побоювання щодо неупередженості, безсторонності та справедливості такого розгляду. Який би відкритий і прозорий не був би такий процес - в очах суспільства і особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, все одно виникатимуть сумніви і недовіра до рішення, прийнятого за результати розгляду такої справи. З огляду на вищенаведене, з метою усунення можливості викликати у стороннього спостерігача об'єктивного побоювання щодо неупередженості, безсторонності та справедливості такого розгляду, суддею заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 заяву про самовідвід передано для розгляду судді Кушніру А.В.
Проаналізувавши заяву про самовідвід, вважаю її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним, відповідно до закону.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Незважаючи на те, що нормами КУпАП не регламентуються питання щодо вирішення самовідводу судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, такий самовідвід має вирішуватись у відповідності з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Також, відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому, з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі - кримінального процесуального права, та при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, керуватися статтею 75 КПК України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя, або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.
Відповідно до ст.63,68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що присяжний, у визначених законом випадках залучається для здійснення правосуддя відповідним судом та, виконуючи обов'язки у суді, отримує відповідну винагороду.
Враховуючи вищенаведене, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у справі №455/123/25, - ОСОБА_1 є присяжною у Старосамбірському районному суді Львівської області та неодноразово брала участь при розгляді справ у вказаному суді, де здійснює правосуддя і суддя Клімченко М.І., з метою забезпечення дотримання вимог положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду при вирішенні даної справи, вважаю за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.
Керуючись ст.245,246,283,284 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя
Заяву судді Старосамбірського районного суду Львівської області Клімченка Максима Ігоровича про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Старосамбірського районного суду Львівської області Клімченка Максима Ігоровича від розгляду справи №455/123/25 (провадження №3/455/126/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Матеріали справи передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді в порядку автоматизованого розподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Кушнір