ун. № 759/2065/25
пр. № 2-о/759/208/25
25 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі у м. Києві цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною,
І. Позиція сторін у справі
у січні 2025 р. заявник звернулася до суду із зазначеною заявою, просить суд продовжити строк дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2022 по справі ун.№759/5331/22, пр.№2-о/759/595/22 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням Святошинського районного суду м. Києва визнано недієздатною, оскільки вона є особою з інвалідністю ІА групи безстроково, потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері №4. Оскільки строк дії рішення закінчився, а ОСОБА_2 надалі страждає хронічним нервово-психічним захворюванням, а тому необхідно продовжити рішення суду про визнання останньої недієздатною.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025, визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 35-36).
Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито провадження у справі (а.с. 38).
Заявник до суду не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заінтересована особи у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, 19.02.2025 від представника надійшла заява про слухання справи без її участі, заперечень щодо клопотання немає (а.с. 42).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2022 по справі №759/5331/22 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною (а.с. 4-7).
25.05.2023 рішенням Святошинського районного суду м. Києва по справі №759/6430/23 встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-12).
29.08.2022 рішенням Святошинського районного суду м. Києва по справі №759/5331/22 продовжено строк дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2022 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним (а.с. 5).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №770098 від 02.11.2011 ОСОБА_2 має 1-А групу інвалідності безстроково, інвалід дитинства (а.с. 27).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №552 від 03.10.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки стійкого психічного розладу у вигляді Важкої розумової відсталості (а.с. 22-26).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За змістом ст. 300 ЦПК України у рішенні суду про визнання особи недієздатною слід визначити строк його дії, який не може перевищити двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку який не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
15.12.2017 набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 має 1-А групу інвалідності безстроково, інвалід дитинства, що свідчить про те, що існують ознаки не усвідомлення нею своїх дій та можливості керувати ними, у зв'язку з чим це дає підстави суду дійти висновку про необхідність продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною ще на два роки.
Оскільки судом прийнято рішення про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною, то повноваження заявника ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатною також продовжуються та не потребують повторного вирішення питання про призначення опікуна, оскільки останній від виконання обов'язків не звільнялася.
V. Розподіл судових витрат
згідно ч. 1 ст. 299 ЦПК УКраїни судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Верховний Суд у справі № 637/909/21 (провадження № 61-3489св22) зазначив, що набрання чинності Законом № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким виключено п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, не може бути підставою для стягнення із заявниці судового збору за подання такої заяви, оскільки таке правило передбачено в ч. 2 ст. 299 ЦПК.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 265-268, 299, 300 ЦПК України,-
клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною задовольнити.
Продовжити строк дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2022 по справі ун.№759/5331/22, пр. №2-о/759/595/22 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 роки.
Роз'яснити учасникам процесу положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська