печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3645/25-к
пр. 1-кс-5526/25
07 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна
27.01.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001640 від 04.09.2023.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001640 від 04.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий зазначає, що упродовж вересня - листопада 2023 року (більш точний час слідством не встановлено, але не пізніше 22.11.2023), перебуваючи на території м. Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлена особа, яка діяла у месенджері «Telegram» під логіном « ОСОБА_8 » (ID ІНФОРМАЦІЯ_1), попередньо зорганізувавшись у стійке об'єднання (організовану групу) з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України за розробленим планом злочинної діяльності з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на його досягнення, у період з 22.11.2023 по 11.02.2024 організували незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , яким у подальшому сприяли у незаконному переправленні через державний кордон України шляхом порад, наданням засобів та усуненням перешкод з використанням умов воєнного стану з корисливих мотивів.
09.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
05.09.2024 заступником Генерального прокурора було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 09.10.2024.
30.09.2024 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також повідомлено про підозру ОСОБА_7 в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненого щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_6 здійснював відправку та отримання посилок у відділеннях «Нова пошта» у верхньому одязі, який, у разі його виявлення, можливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками та ідентифікувати з цифровою інформацією, наявною в матеріалах кримінального провадження (відеозаписами).
17.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва по справі №757/59545/24-к, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого виявлено та вилучено джинси синього кольору з биркою, яка містить фабричні написи «RESERVED DENIM 30/32» та напис на самих штанах «KNIT DENIM», матерчатий рюкзак чорного кольору з емблемою «М-ТАС», шарф синтетичний синього кольору, високі шкіряні берци світло-коричневого кольору з написом у вигляді вдавлення «UA TRACK». Вказані елементи гардеробу та взуття явно схожі на такі, що використовувалися ОСОБА_6 під час відправлення посилок та зафіксовані в на відеозаписах в матеріалах кримінального провадження.
Під час обшуку вилучено мобільний телефон марки Iphone без інший ідентифікуючих ознак, схожий на модель 12, яким користувався ОСОБА_6 останній час та при огляді якого можливо встановити інформацію (переписки з іншими учасниками та ін.), яка має доказове значення у кримінальному провадженні. У ході обшуку ОСОБА_6 відмовився надати пароль до розблокування даного телефону.
17.01.2025 постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами.
Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій,
Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.
У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
Слідчий суддя у даній ухвалі повністю не наводить зміст документів доданих до клопотання (доказів), оскільки він обмежений таємницею досудового розслідування згоду на розкриття якої слідчим, прокурором йому не надано.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023000000001640 від 04.09.2023 на майно, вилучене 17.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва по справі №757/59545/24-к, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: джинси синього кольору з биркою, яка містить фабричні написи «RESERVED DENIM 30/32» та напис на самих штанах «KNIT DENIM», матерчатий рюкзак чорного кольору з емблемою «М-ТАС», шарф синтетичний синього кольору, високі шкіряні берци світло-коричневого кольору з написом у вигляді вдавлення «UA TRACK», мобільний телефон марки Iphone без інший ідентифікуючих ознак, схожий на модель 12, що належать ОСОБА_6 , з забороною користування та розпоряджання вказаним майном та з метою збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1