Номер провадження 2/754/542/25
Справа №754/11475/24
Іменем України
28 лютого 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, ціна позову 121 541,77 грн,
Стислий виклад позицій сторін
1.14.08.2024 Позивач, від імені якого діє адвокат Болдирєва Дар'я Ігорівна, звернулась до Суду з цим позовом, просила стягнути з Відповідачки неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 121 541,77 грн.
2.Свої вимоги Позивач мотивував тим, що Відповідачка не виконує обов'язок покладений на неї рішенням суду по сплаті аліментів на утримання дітей. Відповідачка, не виконуючи судовий наказ, накопичила борг у розмірі 122 794,27 грн за період з грудня 2018 року по липень 2024 року. Пеня нарахована за прострочення з 1 травня по 14 серпня 2024 року.
3.10.12.2024 адвокат Селецька О.В., представниця Відповідачки, подала відзив на позов. Просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що єдиним видом заробітку (доходу) Відповідачки є пенсія, яку вона отримує у зв'язку зі інвалідністю (третя група інвалідності з дитинства). Інвалідність пов'язана з відсутністю ока у ОСОБА_2 , що вимагає від неї додаткових витрат на періодичну заміну штучного ока. Разом з тим, така вада впливає на її загальний стан, здатність пошуку роботи та виконання професійних обов'язків на більш оплачуваних посадах.
4.Відповідачка стверджує, що с виникнення заборгованості в розмірі 121541,77 грн відбулося не з її вини. Вона, будучи інвалідом з дитинства, сумлінно сплачувала аліменти, у відповідності до вимог закону - не більш як 50 відсотків розміру пенсії на утримання дітей (аліменти).
5.Відповідачка посилається на правовий висновок Верховного Суду, який викладено в постанові від 14.04.2021 у справі № 759/1727/16-ц про те, що "змісту ст. 196 СК України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки".
6.19.01.2025 представниця Позивача подала додаткові пояснення, в яких зазначила, що:
7.Відповідачка, починаючи з 2014 року, коли діти переїхали до Позивача, систематично не виконує своїх обов'язків з їх утримання. Це призвело до накопичення значного боргу по аліментах, який наразі становить 122 794,27 грн.
8.Відповідачка не підтримує зв'язок з дітьми та Позивачем. Її поточне місце перебування невідоме, але є інформація про її знаходження за кордоном. Фактично, матеріальна допомога обмежується лише примусово стягнутими аліментами у розмірі 1000,00 грн, що є явно недостатнім для покриття реальних потреб дітей. Окрім того, Відповідачка приховує інформацію про свої фактичні доходи, отримані за кордоном, що свідчить про повне ігнорування інтересів дітей.
9.Відповідачка планує подарувати єдине своє майно - квартиру - доньці, щоб приховати його від стягнення боргу по аліментах і мати можливість безперешкодно перебувати за кордоном. Після невдалої спроби відчуження через довіреність, донька залучила адвоката для тиску на Позивача. Ці дії, на думку Позивача, свідчать про ухилення Відповідачки від батьківських обов'язків, що є підставою для стягнення пені за несплату аліментів.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
10. ОСОБА_2 є матір'ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 15.02.2006 та серії НОМЕР_2 .
11. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживають з батьком, ОСОБА_1 , без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (довідка №160/02 від 07.06.2024, видана КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" Житлово-експлуатаційна дільниця № 303).
12.Рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі 754/4937/14-ц було розірвано шлюб між сторонами у справі.
13.18 грудня 2018 року судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/17265/18 було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, починаючи з 10.12.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
13.3.2019року головним державним виконавцем Деснянського районного відділу виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м Києві Вахрушевою Р.М. було відкрито виконавче провадження ВП 58604656 про примусове виконання вказаного судового наказу.
14.Сума боргу Відповідачки зі сплати аліментів складає 122 794,27 грн та охоплює період з грудня 2018 року по липень 2024 року (розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.08.2024 у виконавчому провадженні 58604656).
15. ОСОБА_2 має інвалідність з дитинства (довідка МСЕК № 08728 від 27.12.1993), сплачує аліменти на виконання судового наказу в примусовому порядку.
16.За період з грудня 2018 року по грудень 2022 року Відповідачка мала дохід (заробітну плату) в сумі 255 339,43 грн (15008,75 (грудень 2018) + 47056,88 (2019 рік) + 8055,63 (2020 рік) + 119684,27 (2021) + 65533,90 (2022)), з яких сплачено податків в сумі 40 931,51 грн та військовий збір 3830,09 грн (військовий збір). У 2023 та 2024 роках заробітну плату не отримувала (довідка форми ОК-5, відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків).
17.Відповідачка має також дохід у вигляді пенсію за 3 групою інвалідності. Водночас докази щодо її розміру Суду не були надані.
18.Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.08.2024, здійснений головним державним виконавцем Вахрущевою Р.М., Відповідачка не оскаржувала в установленому порядку. Скаргу на дії виконавця до Суду, який видав виконавчий лист, в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення про стягнення аліментів не подавала.
19.Тому Суд виходить з наданого розрахунку, зокрема: за період з грудня 2018 по липень 2024 року загальний розмір доходів Відповідачки, виходячи з якого вона мала сплатити аліменти, становив 325525,34 грн.
20.Вона мала сплатити 182477,30 грн (з яких: 135476,90 (грудень 2018 - грудень 2022) + 47000,41 (січень 2023 - липень 2024)).
21.Фактично вона сплатила 59683 грн (з яких: 39129,50 (грудень 2018 - грудень 2022) + 20553,50 (січень 2023 - липень 2024)). Внаслідок чого у неї виникла заборгованість в сумі 122794,27 грн.
22.Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
23.Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
24.Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (стаття 181 СК України).
25.У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (стаття 196 СК України).
26.У постанові об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) роз'яснила, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
27.Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів (постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 372/3260/20, провадження № 61-8523св22).
28.Цей висновок узгоджується нормою частини першої статті 614 ЦК України, яка визначає, що Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
29.При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина друга статті 614 ЦК України).
30.Відповідачка на підтвердження відсутності своєї вини посилається на те, що має інвалідність і дохід у вигляді пенсії за 3 групою інвалідності, з якою сплачуються аліменти.
31.Суд частково приймає до уваги такі заперечення Відповідачки, оскільки з наданої довідки форми ОК-5 та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів встановив, що за період з грудня 2018 року по грудень 2022 року Відповідачка мала дохід (заробітну плату).
32.Відповідно до статті 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
33.Згідно зі статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
34.Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
35.З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти). За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
36.За період з грудня 2018 року по грудень 2022 року Відповідачка мала дохід (заробітну плату) в сумі 255 339,43 грн (15008,75 (грудень 2018) + 47056,88 (2019 рік) + 8055,63 (2020 рік) + 119684,27 (2021) + 65533,90 (2022)), з яких сплачено податків в сумі 40 931,51 грн та військовий збір 3830,09 грн (військовий збір).
37.Після сплати податків її чистий дохід склав 210 577,83 грн. З цієї суми максимально можливе утримання (70%) складало 147 404,48 грн.
38.Вона за цей період відповідно до розрахунку мала сплатити 135476,90 грн, натомість сплатила лише 39129,50 (грудень 2018 - грудень 2022).
39.Оскільки Відповідачка не надала достатніх доказів, Суд дійшов висновку, що борг у розмірі 96 347,36 грн виник з її вини, тому за прострочення виконання цього боргу вона має сплатити пеню за заявлений Позивачем період.
40.Натомість, з наданих Суду доказів встановлено, що з 01 січня 2023 року єдиним джерелом доходу Відповідачки була пенсія, з якої проводилися максимальні відрахування. Доказів того, що Відповідачка мала інші доходи у тому числі за кордоном, Суду не надано, і клопотання про витребування таких доказів Позивач не заявляв.
41.Зважаючи на заборону доказування на припущеннях, закріплену в частині шостій статті 81 ЦПК України), Суд не має підстав для нарахування пені на суму боргу 26 446,91 грн, що виник за період з січня 2023 по липень 2024 відсутні. За висновком Суду заборгованість Відповідачки як платника аліментів утворилася з незалежних від неї причин та за відсутності її вини (цей висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 657/1786/19 (провадження № 61-3254св20)). Тобто, Відповідачка спростовала презумпцію вини платника аліментів за період з січня 2023 по липень 2024 включно.
42.Щодо розміру пені Суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що "пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму".
43.Верховний Суд роз'яснив, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується (постанова від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 провадження № 61-18434св21).
44.Матеріалами справи підтверджується заборгованість зі сплати аліментів з вини Відповідачки за період з грудня 2018 по грудень 2022 року на загальну суму 96347,36 грн. Станом на момент розгляду цієї справи відсутні докази погашення цієї заборгованості. Зважаючи на принцип диспозитивності, Суд виходить з заявленого Позивачем періоду з 01 травня 2024 по 14 серпня 2024 року.
45.Враховуючи заявлений Позивачем період та вказівки Верховного Суду щодо застосування норм права, розрахунок пені по аліментах з 01 травня 2024 по 14 серпня 2024 року на суму боргу, що період з грудня 2018 по грудень 2022 року належить здійснювати таким чином:
№ Заборгованість по аліментах за відповідний місяцьКількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць, починаючи з 01 числа наступного місяця до 14.08.2024Кількість днів прострочення, що заявив позивач 01.05.2024 -14.08.2024 (106 днів)Розмір пені за заявлений Позивачем період (борг Х 106 днів Х 1 %)
1. Грудень 2018.2117,3120231062244,35
2. січень 20192237,2219931062371,45
3. Лютий 20192736,2219631062899,99
4. березень 20192736,2219331062899,99
5. квітень 20192470,7619031062618,99
6. травень 20191722,2618731061825,59
7. червень 20191722,2618431061825,59
8. липень 2019133618131061416,16
9. серпень 2019133617831061416,16
10. Вересень 2019133617531061416,16
11. жовтень 2019133617231061416,16
12. листопад 2019133616931061416,16
13. грудень 2019139916631061482,94
14. січень 2020139916331061482,94
15. Лютий 2020139916031061482,94
16. березень 2020139915731061482,94
17. квітень 2020139915431061482,94
18. травень 2020139915131061482,94
19. червень 2020139914831061482,94
20. липень 2020146214531061549,72
21. серпень 2020146214231061549,72
22. Вересень 2020146213931061549,72
23. жовтень 2020146213631061549,72
24. листопад 2020146213331061549,72
25. грудень 20201510,513031061599,13
26. січень 20211510,512731061599,13
27. Лютий 20211510,512431061599,13
28. березень 20211510,512131061599,13
29. квітень 20211935,4211831062051,54
30. травень 20211935,4211531062051,54
31. червень 20211935,4211231062051,54
32. липень 20212688,3610931062850,06
33. серпень 20212688,3610631062850,06
34. Вересень 20212688,3610331062850,06
35. жовтень 20214830,8910031065118,74
36. листопад 20214830,899731065118,74
37. грудень 20214817,569431065104,61
38. січень 20222345,8120231062486,56
39. Лютий 20222345,8119931062486,56
40. березень 20222345,8119631062486,56
41. квітень 2022165119331061750,06
42. травень 2022165119031061750,06
43. червень 2022165118731061750,06
44. липень 20221730,518431061834,33
45. серпень 20221730,518131061834,33
46. Вересень 20221730,517831061834,33
47. жовтень 20221730,517531061834,33
48. листопад 20221730,517231061834,33
49. грудень 20221786,516931061893,69
всього102114,5
46.Встановивши, що розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, а також те, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, Суд уважає за необхідне застосувати положення статті 196 СК України та стягнути з Відповідачки пеню у сумі 96347,36 грн.
Щодо розподілу судових витрат
47.За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
48.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
49.Позивач звільнений від сплати судового збору (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
50.У разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору (такий висновок щодо розподілу судових витрат та застосування частини шостої статті 141 ЦПК України у разі звільнення позивача від сплати судового збору викладено у пункти 86, 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17, провадження № 14-71цс19).
51.При подачі позову до суду першої інстанції підлягав сплаті у даній справі судовий збір у розмірі 968,80 грн (1211,20 х 0,8 (коефіцієнт за подачу позову через Електронний Суд).
52.У зв'язку із задоволенням позовних вимог частково (96347,36 грн з заявлених 121541,77 грн, що становить 79 %), з Відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 765,35 грн (968,80 * 79%).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, статтями 180, 181, 192, 194, 195, 196 СК України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) пеню за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 96347,36 грн.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 765,35 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО