Номер провадження 2/754/3374/25
Справа № 754/2844/25
28 лютого 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діють ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним правочину щодо відмови від спадщини та відновлення становища, яке існувало до порушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діють ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним правочину щодо відмови від спадщини та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положення статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданої фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положення ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень.
Таким чином, розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру до суду становить 1211,20 грн.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 , останнім заявлено три вимоги немайнового характеру, відтак розмір судового збору має становити 3633,60 грн. (1211,20*3).
Разом з тим, письмові матеріали справи містять квитанцію про сплату позивачем судового збору у розмірі 3366,60 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 267,00 грн. та надати на адресу суду докази оплати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діють ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним правочину щодо відмови від спадщини та відновлення становища, яке існувало до порушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта