ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3740/25
провадження № 1-кп/753/1400/25
"26" лютого 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024101110000921, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження.
Прокурор, думку якого підтримали учасники судового провадження, просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України рішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту виходячи з наступного.
Кримінальне провадження за територіальною підсудністю підлягає розгляду Дарницьким районним судом м. Києва, підстав для його закриття немає.
Обвинувальний акт та додатки до нього складено відповідно до вимог КПК України.
Кримінальне провадження має розглядатися у відкритому судовому засіданні судом одноособово.
Крім того прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинувачених, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих останнім кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити сховати або створити речі і документи, продовжити злочинну діяльність, вважаючи, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та запобігти настанню вищевказаних ризиків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_7 , заперечила проти задоволення клопотання, вказуючи на його передчасність, оскільки вважала б доцільним розглянути справу в день проведення підготовчого судового засідання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , категорично заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що ризики зменшились і тому цілком достатнім буде застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У рішенні ЄСПЛ від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції» суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. Розглядаючи скаргу у справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року ЄСПЛ підкреслив, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальше тримання під вартою.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 року, § 57).
На думку суду, відомості, викладені в обвинувальному акті та Реєстрі матеріалів досудового розслідування в своїй сукупності можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих їм правопорушень.
При цьому судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів.
При цьому, приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинувачених до вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення в сукупності з даними, що характеризують особу останніх, а саме вік та стан здоров'я, з огляду на ступінь тяжкості правопорушення та вид і розмір покарання, яке може загрожувати в разі визнання обвинувачених винуватими, суд приходить до висновку про те, що наведені обставини збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не продовживши тримання обвинувачених під вартою, так як достатні стримуючі фактори, які би свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Також, беручи до уваги відсутність доказів офіційного джерела доходу та наявності міцних соціальних і сімейних зав'язків обвинувачених суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є реальним.
Крім того, судовий розгляд не розпочато, всі спільники не встановлені, і тому ризик впливу на свідків, а також перешкоджанню кримінальному провадженню продовжує існувати.
При цьому відомості, які б свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, зокрема за станом здоров'я, в матеріалах провадження також відсутні.
З урахуванням наведеного суд вважає, що обставини, які були підставами для застосування обвинуваченим найбільш суворого вигляду запобіжного заходу не зменшились.
Також, в відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи підстави та обставини інкримінованих обвинуваченим під час дії воєнного стану в Україні кримінальних правопорушень, зокрема проти основ національної безпеки України, сул не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, на 14 год. 00 хв. 12 березня 2025 р. у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 26 квітня 2025 року включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 26 квітня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів з моменту оголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий: