ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24494/24
провадження № 4-с/753/25/25
"31" січня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
при секретарі - Пічкур А.О.
без участі сторін,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа ОСОБА_2 ,
13.12.2024 до суду електронними засобами зв'язку на електронну адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовської Вікторії Вікторівни, у якій представник скаржника - адвокат Невкритий Володимир Юрійович просить:
1) визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовської В.В. щодо не відкладення проведення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 на строк розгляду справи № 753/21306/23 у суді касаційної інстанції;
2) визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовської В.В. щодо не залучення для виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 представників органів опіки та піклування;
3) зобов'язати старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовську В.В. відкласти проведення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 на строк розгляду справи № 753/21306/23 у суді касаційної інстанції.
В обґрунтування скарги зазначено наступне. В провадженні Дарницького ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 від 19.11.2024 з примусового виконання виконавчого листа № 753/21306/23, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, яким зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 за актом прийому-передачі з усіма дублікатами ключів від неї. Заявою від 02.12.2024 адвокат Бабешка С.В. повідомив державного виконавця про відкриття Касаційним цивільним судом касаційного провадження у даній справі, а також повідомив, що у квартирі проживають неповнолітні діти боржника, у виселенні яких судом було відмовлено, просив відкласти проведення виконавчих дій. Проте, державний виконавець не залучив для виконавчих дій представників органів опіки та піклування. Дана обставина зафіксована у Акті державного виконавця від 02.12.2024 та у відео з бодікамери дільничного.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 22.01.2025 відкрито провадження за вказаною скаргою, справу призначено до розгляду в судовому засіданні, зобов'язано Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати для огляду у судовому засіданні оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1.
У судове засідання скаржник та його представник не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Державний виконавець Осовська В.В. також у судове засідання не з'явилася, подала письмові пояснення, в яких просила у задоволенні скарги відмовити, провести розгляд справи у відсутність представника виконавчої служби. Заперечення щодо поданої скарги обґрунтовані тим, що провадженні Дарницького ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 від 19.11.2024 з примусового виконання виконавчого листа № 753/21306/23, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, яким зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 за актом прийому-передачі з усіма дублікатами ключів від неї. 19.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Також направлено вимогу-зобов'язання щодо надання підтверджуючих документів добровільного виконання рішення суду. 29.11.2024 на депозитний рахунок Відділу надійшли кошти в рахунок погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. 02.12.2024 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки виконання рішення суду, а саме передачі ОСОБА_1 . ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 за актом прийому-передачі з усіма дублікатами ключів від неї. Зі слів дружини, боржник по телефону повідомив, що на роботі і найближчим часом приїде додому. Але державним виконавцем так і не вдалося відібрати пояснення у боржника, про що було складено відповідний акт. Оскільки, відповідно до виконавчого листа боржником є ОСОБА_1 , примусові заходи застосовуються лише до боржника, а не до інших осіб, які проживають за вищевказаною адресою. Тому залучення представників органу опіки та піклування не є актуальним та правомірним в межах вказаного виконавчого провадження. 02.12.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1 700, 00 грн за невиконання рішення суду. 04.12.2024 на депозитний рахунок Відділу надійшли кошти в рахунок погашення штрафу. На адресу Відділу від представника боржника неодноразово надходили клопотання про зупинення виконавчого провадження на підставі подання касаційної скарги, однак підстави для відкладення чи зупинення виконавчих дій відсутні, оскільки до державного виконавця не надходило ухвали касаційного суду про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення. Таким чином державним виконавцем виконавчі дії проводилися у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали скарги, пояснення державного виконавця та копії матеріалів виконавчого провадження, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що провадженні Дарницького ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 від 19.11.2024 з примусового виконання виконавчого листа № 753/21306/23, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, яким зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 за актом прийому-передачі з усіма дублікатами ключів від неї.
19.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Також, 19.11.2024 державним виконавцем винесені постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
20.11.2024 державним виконавцем на адресу боржника направлено виклик, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитися до виконавця 29.11.2024 та повідомити про повне чи часткове самостійне виконання рішення суду.
Крім того, 20.11.2024 на адресу боржника направлена вимога-зобов'язання терміново (протягом 10 робочих днів) виконати рішення та надати державному виконавцю документальне підтвердження виконання рішення.
02.12.2024 державним виконавцем, за результатами виходу за адресою АДРЕСА_2 , складено Акт, яким встановлено, що боржник не виконує рішення суду, зі слів дружини боржника, дублікат ключів не передано. Представнику боржника роз'яснено, що невиконання рішення суду тягне за собою кримінальну відповідальність.
02.12.2024 державним виконавцем винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, штрафу на користь держави у розмірі 1 700,00 грн.
Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що представник ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із клопотанням про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, в якій просив відкласти проведення виконавчих дій на строк розгляду справи № 753/21306/23 у суді касаційної інстанції.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 судам надано наступне роз'яснення - судове рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу положень ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, відповідно до виконавчого листа боржником є ОСОБА_1 , примусові заходи застосовуються лише до боржника, тому залучення представників органу опіки та піклування в межах вказаного виконавчого провадження є безпідставним.
Відповідно до ст.32 Закону за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Касаційне оскарження рішення суду не зупиняє його виконання та не є підставою для відкладення виконавчих дій за умови, що при відкритті касаційного провадження касаційним судом не було зупинено виконання рішення суду.
Такі докази в матеріалах справи відсутні, а отже у державного виконавця Осовської В.В. були відсутні підстави для зупинення виконання рішення у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М.О. Заставенко
.Повний текст рішення складено 07.02.2025