Дата документу 28.02.2025
Справа № 0814/14822/2012
Провадження № 6/334/3/25
28 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши заяву ПАТ «Український комунальний банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,
ПАТ «Український комунальний банк» звернулося до суду із заявою, в якій зазначено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» за кредитним договором №127/0701-08 від 21.05.2008р. суму основного боргу 16666,64 грн., відсотки та комісію за користування кредитом 38263,98 грн., пеню 5026,87 грн., а всього: 59957,49 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 49 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» судовий збір у сумі 599,57 грн.
Судом видано виконавчий лист № 0814/14822/2012.
15.11.2013 головним державним виконавцем Ленінського ВДВС ЗМУЮ Литвиненко О.Г. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 40751985 щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення боргу 59957,49грн.
Листом начальника Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 40751985 з виконання виконавчого листа № 0814/14822/2012 від 16.10.2012, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Укркомунбанк» боргу в сумі 59957,49грн.
23.09.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
У постанові та супровідному листі до неї адреса ПАТ «Укркомунбанк» зазначена: м. Луганськ, вул. Шевченко, 18а, однак з 07.04.2014 м. Луганськ тимчасово окуповано.
На час ухвалення постанови про повернення виконавчого документу ПАТ «Укркомунбанк» (уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк») перебувало за адресою: 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13, однак на адресу ПАТ «Укркомунбанк» жодного документу від Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області не надходило.
На теперішній час місцезнаходження виконавчого листа № 0814/14822/2012 невідоме, стягнення з боржника заборгованості на даний час не здійснено. За відсутності оригіналу (або дублікату) виконавчого документа стягувач позбавлений можливості повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
На даний час керівником банку є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнко А.А. Відсторонені керівники ПАТ «Укркомунбанк» ухиляються від виконання покладеного на них чинним законодавством обов'язку передати бухгалтерську та іншу документацію ПАТ «Укркомунбанк». Крім того, головний офіс банку знаходиться на тимчасового окупованій території в м. Луганську по вул. Шевченка, 18-а, у зв'язку з чим Уповноважена особа Фонду не має доступу до приміщення головного офісу банку.
Зважаючи, що на час спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувач не був обізнаним про виконавче провадження № 4051985 та про те, що виконавчий документ перебував на примусовому виконанні, й ухвалено рішення про повернення виконавчого листа стягувачу, також з 12.03.2020 запроваджено карантин, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, що зумовило певні обмеження щодо можливості вчинення процесуальних дій, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин.
Просить поновити строк пред'явлення виконавчого листа № 0814/14822/2012, що виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя, до виконання та видати дублікат виконавчого листа 0814/14822/2012, що виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя за рішенням суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український комунальний банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 59957,49грн.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи є заява про розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання без представника ПАТ «Український комунальний банк».
Мелешкіна Н.М. в судове засідання не з'явилася, надала відзив, просить відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Український комунальний банк» з тих підстав, що матеріали справи не містять належних доказів втрати виконавчого листа, доказів звернення заявника до органів виконавчої служби, недоведеність об'єктивних і непереборних обставин причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко А.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви ПАТ «Український комунальний банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання з наведених вище підстав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» за кредитним договором №127/0701-08 від 21.05.2008р. суму основного боргу 16666,64 грн., відсотки та комісію за користування кредитом 38263,98 грн., пеню 5026,87 грн., а всього: 59957,49 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 49 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» судовий збір у сумі 599,57 грн.
На виконання рішення суду 16.10.2013 видано виконавчі листи № 0814/14822/2012, які отримані ПАТ «Український комунальний банк» 21.10.2013.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду, є виконавчими документами.
Згідно із вимогами п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 прийшов до висновку, що «аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до статті 433 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд дійшов до таких висновків.
При вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа суд повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час видачі виконавчого листа 13.10.2013) виконавчі листи на виконання судових рішень можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Згідно ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривається у випадку його пред'явлення до виконання у межах встановленого законом строку.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», ст.12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону від 05 жовтня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
При цьому, тлумачення п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц та у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 2-9/11).
Судом встановлено, що 15.11.2013 головним державним виконавцем Ленінського ВДВС ЗМУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0814/14822/2012 виданого 16.10.2013 Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український комунальний банк» боргу 59957,49 грн.
23.09.2017 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», яка згідно копії супровідного листа надсилалась на адресу ПАТ «Український комунальний банк» (м. Луганськ, вул. Шевченко,18а).
Як вбачається з листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 4051985 з виконання виконавчого листа № 0814/14822/2012 від 16.10.2013 виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український комунальний банк» боргу в сумі 59957,49 грн. 15.11.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В ході виконання з грудня 2016 по серпень 2017 з ОСОБА_1 було стягнуто на депозитний рахунок відділу 3421,91грн. у зв'язку з відсутністю актуального рахунку стягувача. 23.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа на підставі п.4 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», яку разом з виконавчим листом направлено за адресою вказаною у виконавчому документі. На даний час виконавче провадження, строки зберігання якого закінчилися, знищено.
Тобто встановлено, що після повернення державним виконавцем виконавчого листа у вересні 2017 року, трирічний строк його пред'явлення до виконання після переривання згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (чинний з 05 жовтня 2016 року) почав перебіг з дня повернення, а отже виконавчий лист міг бути пред'явлений до виконання повторно до 23.09.2020.
Згідно з вимогами ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» становлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
ПАТ «Укркомунбанк» 24.09.2024 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання з одночасною заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Щодо стягувача встановлено, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 за № 309/БТ «Про віднесення ПАТ «Український комунальний банк» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд гарантування) прийнято Рішення від 12.05.2015 за № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк», згідно з яким з 13.05.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Український комунальний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 13.05.2015 до 12.08.2015. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» призначено Матвієнка А.А. З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку, запобіганню втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування, Виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 10.08.2015 № 149 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» до 12.09.2015 включно та продовження повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування до зазначеної дати.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 за № 604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 14.09.2015 за № 169 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким зі змінами, внесеними Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування від 30.12.2015 за № 285, розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування, якій делеговано усі повноваження ліквідатора Банку, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), зокрема, ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, на строк з 14.09.2015 по 13.09.2017 включно. В подальшому процедура ліквідації відбувається на підставі та відповідно до рішень Фонду гарантування від 28.08.2017 за № 3789, від 23.08.2018 за № 2335, від 29.08.2019 за № 2197, від 16.04.2020 за № 817 та від 25.08.2020 за № 1564.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону - уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 46 Закону - з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.
Таким чином, на даний час, керівником Банку є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнко А.А., що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно заяви стягувача, на день запровадження процедури виведення ПАТ «Укркомунбанк» з ринку і на даний час головний офіс Банку (вул. Шевченка В.В., буд. 18-А, м. Луганськ), в силу Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затвердженого Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р знаходяться на тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації територіях Луганської області, у зв'язку з чим, Уповноважена особа Фонду не має доступу до приміщення головного офісу Банку.
У зв'язку з цим у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду відсутні документи кредитної справи за кредитним договором №127/0701-08 від 21.05.2008р, укладеним між ПАТ «Укркомунбанк» та ОСОБА_1 , та примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за цим кредитним договором територіальним органом ДВС.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Визначаючи поважність пропуску стягувачем строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд бере до уваги, що за правилами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Тобто належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таких доказів на підтвердження виконання вимог ЗУ «Про виконавче провадження» при поверненні виконавчого листа стягувачу матеріали справи не містять.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження та згідно копією постанови державного виконавця від 23.09.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист повернутий з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки не можливо встановити місце знаходження стягувача.
В матеріалах справи наявний супровідний лист від 23.09.2017, згідно з яким Дніпровським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на адресу ПАТ «Український комунальний банк» (м. Луганськ, вул. Шевченко, 18а) направлено для виконання та до відома постанову від 23.09.2017, не зважаючи на те, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, м. Луганськ з 07.04.2014 тимчасово окуповано.
Згідно з Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), АТ «Укрпошта» не пересилає пошту до населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, зокрема, до м. Луганськ.
Актуальна інформація щодо роботи відділень поштового зв'язку розміщена на офіційному сайті Укрпошти за посиланням https://offices.ukrposhta.ua/.
За відсутності поштового зв'язку, у вересні 2017 року вказані документи не могли бути прийняті на відділенні пошти для надсилання за вказаною адресою та підлягали поверненню до виконавчої служби, а відтак, очевидним є висновок, що ані постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, ані оригінал виконавчого листа не були надіслані стягувачу.
При цьому, на час прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувач у виконавчому провадженні ПАТ «Укркомунбанк» (уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк») знаходились за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13, інформація про початок процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк», про засоби зв'язку є публічною, була оприлюднена на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет.
14.11.2018 представником ПАТ «Укркомунбанк» до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області направлено заяву про зміну місцезнаходження та номерів телефону ПАТ «Укркомунбанк», реквізити для перерахування стягнутих з боржників коштів, з проханням довести до відома зазначену інформацію до всіх підпорядкованих відділів Державної виконавчої служби, втім виконавче провадження було завершене і згідно з повідомленням Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), по закінченню строку зберігання завершеного виконавчого провадження, який у даному випадку тривав до 01.01.2021, воно було знищене.
Згідно з довідкою начальника адміністративно-господарського відділу ПАТ «Укркомунбанк», перевіркою відомостей журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ «Укркомунбанк» з'ясовано, що поштове відправлення Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, яке б містило постанову державного виконавця від 23.09.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні №4051985, а також оригінал виконавчого листа №0814/14822/2012 не надходили.
Отже, докази отримання стягувачем постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.09.2017, як і оригіналу виконавчого листа, у справі відсутні.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання суд також враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ) Розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)» (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року.
Отже, наведене свідчить, що суд може поновити процесуальний строк як до запровадження, так і після закінчення карантину, якщо визнає причини такого пропуску поважними і такими, що зумовлені запровадженими обмеженнями.
Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними Указами Президента України й діє на цей час.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Таким чином, зважаючи, що на час спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувач не був обізнаним про виконавче провадження №4051985 та про те, що виконавчий документ перебував на примусовому виконанні й ухвалено рішення про повернення виконавчого листа стягувачу, а також було запроваджено карантин та воєнний стан, що зумовило певні обмеження щодо можливості вчинення процесуальних дій, суд доходить висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону № 1404-УІІІ). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині 1 статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Оскільки встановлені судом обставини вказують на обґрунтованість доводів заяви про втрату виконавчого листа не з вини стягувача, через що стягувач не мав об'єктивної можливості повторно вчасно пред'явити виконавчий лист на виконання, суд вважає можливим задовольнити заяву ПАТ «Український комунальний банк» та поновити йому строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який пропущений із поважних причин, видавши дублікат виконавчого листа на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2013 року по справі № 0814/14822/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» за кредитним договором №127/0701-08 від 21.05.2008р. суму основного боргу 16666,64 грн., відсотки та комісію за користування кредитом 38263,98 грн., пеню 5026,87 грн., а всього: 59957,49 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 49 коп.).
Керуючись ст.ст. 431, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
Заяву ПАТ «Український комунальний банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання - задовольнити.
Поновити ПАТ «Український комунальний банк» пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі № 0814/14822/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2013 року по справі № 0814/14822/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» за кредитним договором №127/0701-08 від 21.05.2008р. суму основного боргу 16666,64 грн., відсотки та комісію за користування кредитом 38263,98 грн., пеню 5026,87 грн., а всього: 59957,49 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 49 коп.).
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: Турбіна Т. Ф.