Дата документу 25.02.2025
Справа № 334/464/25
Провадження № 2-о/334/72/25
25 лютого 2025 року Ленінськийрайонний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого судді Козлової Н.Ю., присяжних: Щаднєвої Д.В., Лаковської О.А.
за участю секретаря Александрової А.С.,
представника заявника адвоката Дерев'янко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Міністерство оборони України; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення особи померлим
Заявник ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Дерев'янко І.О. звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з заявою в якій просить суд оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, місце реєстрації: АДРЕСА_1 - померлим, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - Україна, Запорізька область, Пологівський район, н.п. Приютне.
Заяву обгрунтовує тим, що 19. 07. 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб. У стосунках притаманних шлюбу, з ОСОБА_4 , ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25.02.2022 року згідно витягу наказу № 30, командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_4 , був призваний на військову службу під час мобілізації, та направлений до військової частини НОМЕР_1 , посада стрілець 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, шпк «солдат», тарифний розряд 4, після чого, згідно витягу з наказу №73 від 13.03.2023 року командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині), ОСОБА_4 прийняв нову посаду - стрілець - снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 , ВОС - 100672А, ШПК «СОЛДАТ» тарифний розряд 4.
18.07.23 року згідно витягу наказу № 303, командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) призначено службове розслідування за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , стрільця - снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти, ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно висновків до службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 № 125 від 05.10.2023 року за фактом зникнення безвісті та втрати військового майна, солдат ОСОБА_4 стрілець - снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 , який 17.07.2023 року під час обстрілу з міномета 82 мм отримав поранення не сумісне з життям. В наслідок невдалої евакуації 18.07.2023 року солдата ОСОБА_4 стрільця - снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 тіло загиблого невдалося евакувати. Місцезнаходження солдата ОСОБА_4 з 17.07.2023 року по цей час невідоме.
Звернення заявниці до суду обумовлено тим, що оголошення померлим ОСОБА_4 заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім'ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті.
Заявниця вважає, що не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених у заяві та долучених письмових доказів.
З урахуванням вищевказаного, заявниця просила суд оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, місце реєстрації: АДРЕСА_1 - померлим, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - Україна, Запорізька область, Пологівський район, н.п. Приютне.
Вважати, що загибель ОСОБА_2 настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 04.02.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за загальними правилами, за винятком положень щодо змагальності і меж судового розгляду.
04.02.2025 через систему «Електронний суд» представник Міністерства оборони України надіслав до суд пояснення по справі, в якому вказав, що відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, село Приютне Малинівської територіальної громади Пологівського району Донецької області UA23100110110053103 є зоною активних бойових дій в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти солдат ОСОБА_4 . Виходячи із положень ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Воєнні дії на території Україн тривають, відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, тому звернення заявниці до суду із даною заявою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлим в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України.
Представник заявника у судовому засіданні вимоги викладені у заяві підтримала та додатково надала пояснення з приводу того, що у розумінні ст.46 Цивільного кодексу України особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті за визначеними обставинами не раніше спливу шести місяців. Враховуючи конкретні обставини справи, в даному випадку загибелі військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання завдань забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, що підтверджуються належними та допустимими доказами, дають підставу припускати що ОСОБА_4 є померлим.
Представник заінтересованої особи Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій вказано, що за результатами перевірки Державного реєстру актів цивільного стану громадян, станом на 08.02.2025 року, актових записів про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено. Просить суд проводити судовий розгляд справи за відсутності їх представника.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяву про відкладення розгляду справи або заяви рпо розгляд справи у їх відсутність суду не надавали.
Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, заслухавши представника заявника, вивчивши та дослідивши докази у цивільній справі, приходить до висновку про обгрунтованість заяви та визнання її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом та належними доказами підтверджено наступне.
Заявник ОСОБА_7 являється дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2783.
24.02.2023 року, у зв'язку із повномасштабним вторгненням російських збройних сил, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
25.02.2023 року, згідно витягу наказу № 30, командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_4 , був призваний на військову службу під час мобілізації, та направлений до військової частини НОМЕР_1 , посада стрілець 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, шпк «солдат», тарифний розряд 4, після чого, згідно витягу з наказу №73 від 13.03.2023 року командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині), ОСОБА_4 прийняв нову посаду - стрілець - снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 , ВОС - 100672А, ШПК «СОЛДАТ» тарифний розряд 4.
18.07.2024 року згідно витягу наказу № 303, командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) призначено службове розслідування за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , стрільця - снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти, ВЧ НОМЕР_1 .
Матеріали службового розслідування, копії яких долучені до цивільної справи свідчать про те, що 17.07.2023 року, виконуючи бойове завдання згідно БР №2190 від 04.07.2023 північніше н.п. ПРИЮТНЕ, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та група бійців на позиції «Єнот» виконували бойове розпорядження командира В/Ч НОМЕР_1 . Під час прориву ворожою штурмовою групою позиції, де вони тримали оборону, в наслідок влучання міни 82 мм, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 отримали поранення несумісне з життям, які перебували з особистою зброєю та в засобах захисту, а саме: бронежилеті та шоломах. 18.07.2023, приблизно о 03 години 00 хвилин, після відбиття атаки ворожої штурмової групи, прибула група евакуації та розпочали заходи евакуації важких поранених та загиблих військовослужбовців: солдата ОСОБА_9 , молодшого сержанта ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_4 , тіла яких помістили в транспортувальні пакети. Проте, завершити евакуацію тіл загиблих - ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не вдалося через те, що розпочався інтенсивний міноментний обстріл.
Таким чином, внаслідок щільного мінометного обстрілу позиції з боку ворожих військ, евакувати тіла загиблих бійців ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не вдалося.
З вищенаведених підстав, ОСОБА_4 з 18.07.2023 року вважається зниклим безвісті.
Місцезнаходження солдата ОСОБА_4 по цей час невідоме.
Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_4 є збройна агресія російської федерації, протидія штурмовим та оборонним діям сил противника.
Статтею 43 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до статей 305, 306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
У той же час другою першою статті 46 ЦК України, у редакції станом на час винесення судових рішень, визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У відповідності до пункту 6 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей військовослужбовців безвісно відсутніх - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту положень статтей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу під час проведення бойових дій, такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.
Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Щодо заперечень третьої особи Міністерства Оборони України що до того, що коли воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. У зв'язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався суд вважає за необхідне зазначити наступе:
Постанова КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Отже, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, що підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов'язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події.
Стосовно справи, яка розглядається судом, доводи Міністерства Оборони України є неспроможними, оскльки в ході судового розгляду достемено доведений факт загибелі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.
Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід обраховувати з моменту настання події, тобто з 17.07.2023 року, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених упункті 1цієїпостанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
У випадках, зазначених у підпунктах 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (ст.16-1 З.У. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Враховуючи конкретні обставини справи, доведеність загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок обстрілу з міномета 82 мм північніше н.п. ПРИЮТНЕ Запорізької області, під час виконання завдань по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, дають підстави суду задовольнити вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Судові витрати у справі, слід віднести на рахунок заявника.
Керуючись ст.ст.10-13,76-82,89, 263-265, 293, 295-300 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Міністерство оборони України; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення особи померлим задовольнити повністю.
Оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, місце реєстрації: АДРЕСА_1 - померлим, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - Україна, Запорізька область, Пологівський район, н.п. Приютне.
Вважати, що загибель ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Місцезнаходженнязаінтересованої особи Міністерства оборони України: пр-т Повітряних Сил, 6 м. Київ, 03168, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00034022.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Козлова Н. Ю.
Присяжний: Щаднєва Д.В.
Присяжний: Лаковська О.А.