Дата документу 25.02.2025
Справа № 334/2117/24
Провадження № 1-р/334/2/25
25 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
заявника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 роз'яснення ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2025 року, якою відмовлено у задоволені його заяви про відвід судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 ,
установив:
ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2025 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_4 про відвід судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про роз'яснення вказаної ухвали суду, оскільки на його переконання підстави для відводу судді ОСОБА_8 та судді ОСОБА_7 , які він заявляв були тотожними, проте відвід судді ОСОБА_8 був задоволений, а у відводі судді ОСОБА_7 відмовлено. Крім того, ОСОБА_4 вказав, що резолютивна частина ухвали містить описку у написанні його прізвища.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав свою заяву, вказавши на те, що він приймав участь у якості прокурора під час розгляду суддею ОСОБА_7 клопотань про обрання запобіжного заходу учаснику спільноти «живі люди», а відтак розгляд саме цією суддею його кримінального провадження по суті суперечитиме Бангалорським принципам поведінки судді.
Захисник ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного, зазначивши, що підстави для відводу суддям ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були тотожними, проте розглянуті по-різному.
Захисник ОСОБА_6 підтримав розгляд заяви про роз'яснення ухвали суду від 14.02.2025 року.
Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення заяви про відвід, оскільки вона не містить таких положень, які необхідно роз'яснювати. В частині заяви щодо описки - просила суд задовільнити заяву.
Відповідно до положень статті 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Ухвалою суду від 14.02.2025 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_7 .
В обґрунтування своєї ухвали суд послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення у справі «Білуха проти України». У вказаному рішенні ЄСПЛ висловився, що оцінка безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Участь ОСОБА_4 у якості прокурора та ОСОБА_7 у якості слідчого судді у розгляді одного клопотання про обрання запобіжного заходу не може розцінюватись, як відсутність безсторонності у судді ОСОБА_7 ні за суб'єктивним критерієм, ні за об'єктивним критерієм, адже вони обидва у цьому процесі лише виконували свої посадові функції. Питання, яке вирішувалось під час вказаного судового розгляду не стосувалось прав чи інтересів ані ОСОБА_4 , як фізичної особи та громадянина, ані ОСОБА_7 , як фізичної особи та громадянина. Цей розгляд стосувався лише їх статусу прокурора та слідчого судді відповідно.
Виконання людиною своєї роботи у минулому, на переконання суду, не може викликати у стороннього спостерігача сумнівів у безсторонності такої людини в майбутньому.
Щодо задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_8 , то хоч ця ухвала і не є предметом розгляду, але слід вказати, що цей відвід був задоволений з інших підстав, ніж вказував ОСОБА_4 у відповідній заяві про відвід. Так, доводи ОСОБА_4 стосувались того, що він, перебуваючи на посаді прокурора, тривалий час здійснював представництво інтересів держави та підтримку державного звинувачення у справах, які перебували у провадженні судді ОСОБА_8 .
Проте, в ухвалі суду від 14.02.2025 року, якою задоволено відвід судді ОСОБА_8 , вказано, що «Судом встановлено, що первісно обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 був переданий на розгляд судді ОСОБА_8 .
Суддя ОСОБА_8 заявила собі самовідвід у цьому кримінальному провадженні, який був задоволений і обвинувальний акт був перерозподілений у порядку встановленому ст. 35 КПК України на іншого суддю Ленінського районного суд м. Запоріжжя.
Ураховуючи наведені обставини, суддя дійшов переконання, що хоча порушення вимог встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи не відбулось, але існують обставини, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в неупередженості головуючого судді, що з урахуванням вищенаведеного свідчить про обґрунтованість заяви про відвід та є підставою для її задоволення.»
Тобто, саме той факт, що раніше це кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 було передане судді ОСОБА_8 і її заяву про самовідвід було задоволено і стало підставою для задоволення відводу ухвалою суду від 14.02.2025 року, аби уникнути ситуації фактичної повторної участі раніше відведеної судді у розгляді кримінального провадження.
Стосовно підстав заявлення суддею ОСОБА_8 самовідводу та його задоволення, то суд не вправі надавати їм оцінку, оскільки це питання вже вирішено відповідною ухвалою суду.
Крім названого вище, ОСОБА_4 у заяві про відвід судді ОСОБА_7 висловлює свою незгоду із питанням щодо об'єднання кримінальних проваджень стосовно нього та стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 , а також мотивує свою незгоду, висловлюючись щодо недоцільності цього рішення і заперечує проти об'єднання розгляду кримінальних проваджень.
Питання щодо об'єднання розгляду обох кримінальних проваджень відноситься до процесуальних питань, які зобов'язаний вирішити суд. Водночас, статтею 75 КПК України такої підстави для відводу, як незгода із процесуальними рішеннями судді, немає.
Частиною першою статті 379 КПК України визначено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Судом встановлено, що дійсно у резолютивній частині ухвали від 14.02.2025 року мітиться помилка у написанні прізвища заявника, а саме замість вірного « ОСОБА_10 », помилково вказано «Ме6хальчук».
Оскільки вказана описка не впливає на суть судового рішення, вона підлягає виправленню.
Керуючись статтями 372, 376, 379, 380 КПК України, суд
ухвалив:
виправити описку в резолютивній частині ухвали від 14.02.2025 року та вважати вірним написання прізвища « ОСОБА_10 ».
Роз'яснити ухвалу від 14.02.2025 року, якою відмовлено у задоволені його заяви про відвід судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 , у відповідності до мотивувальної частини цієї ухвали
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Запорізького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1