Дата документу 28.02.2025
Справа № 334/1272/25
Провадження № 3/334/706/25
28 лютого 2025 року суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши об'єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за частиною п'ятою статті 126 КУпАП,
встановив:
26.01.2025 о 03.41 годині у м. Запоріжжі, вул. Героїв 37-го батальйону, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний № НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Постановою серії ЕНА № 1813626 від 03.04.2024 був притягнутий до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП. Чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав. Пояснив, що 26.05.2025 він входив до складу груп, які займались знищенням ворожих безпілотників над м. Запоріжжя. Йому було доручено доставити на транспортному засобі боєприпаси для подальшої роботи по знищення безпілотників. Під час перевезення боєприпасів був зупинений поліцейськими
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 26.01.2025 серії ЕПР1 № 230553, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП;
- рапортом поліцейського від 26.01.2025;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика»;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1813626 від 03.04.2024;
- копією постанови судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 29.03.2021 у справі про адміністративне правопорушення № 336/1691/21;
- витягом з бази даних «Армор»;
- відеозаписом події.
Відповідно до частини дев'ятої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною другої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті передбачена адміністративна відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові та електронний докази, суддя встановив, що 26.01.2025 о 03.41 у м. Запоріжжі, вул. Героїв 37-го батальйону, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний № НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами та протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, чим порушив вимоги пункту 2.1.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, не працює. Обставини, які пом'якшують чи обтяжують його відповідальність не встановлені.
З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини справи, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу, який йому не належить.
Оскільки правопорушення вчинене військовослужбовцем ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.
Правопорушником ОСОБА_1 подана заява, в якій він просить розстрочити йому на один рік виконання постанови в частині штрафу.
Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно зі ст. 307 даного кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
При цьому нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а розстрочка сплати штрафу даним кодексом не передбачена.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його середньомісячне грошове забезпечення за 2024 рік складало 42 823,56 гривень.
Дійшов висновку, що вказані обставини ускладнюють ОСОБА_1 сплату штрафу в сумі 40 800 гривень, який майже дорівнює його середньомісячному грошовому забезпеченню. Таким чином, наявні законні підстави для відстрочки правопорушнику виконання постанови про накладання адміністративного стягнення на строк десять місяців.
Відповідно до ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 126, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відстрочити ОСОБА_1 виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень строком на дванадцять місяців, зі сплатою щомісячно частини штрафу в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень до 28 лютого 2026 року
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Відповідно до вимог статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в зазначені строки, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Фетісов