Провадження № 2-п/331/20/2025
Справа № 331/2524/18
28 лютого 2025 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Скользнєвої Н.Г., за участю секретаря Постарнак М.М., представника позивача - Кузнєцовї М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Працевитого Геннадія Олександроваича про перегляд заочного рішення суду,
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2018 року позов ПАТ АБ « Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 станом на 12.03.2018 у розмірі 1 234 315, 54 грн., з яких : заборгованість по кредиту прострочена - 1 059 320,25 грн., заборгованість по процентам прострочена - 56 284, 62 грн., пеня - 118 710,67 грн., а також судовий збір у розмірі 18514,73 грн., а всього 1 252 830, 27грн.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішення, відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Працевитого Г.О. у січні 2025 року звернувся до суду із заявою , за результатами розгляду якої просив : поновити заявнику пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 року у справі № 331/2524/18, та прийняти до розгляду вказану заяву ; скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 року у справі № 331/2524/18.
Заяву обґрунтовано тим, що у березня 2018 року ПАТ « Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ « МБК-Продукт» про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 року.
За результатами розгляду справи за позовом ПАТ « Укргазбанк» 22.08.2018 року було ухвалено заочне рішення, яким позов банківської установи було задоволено у повному обсязі.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви, судові повістки про виклик до суду, копію оскаржуваного заочного рішення суду, відповідач не отримував.
Оскільки карткові рахунки відповідача були заблоковані, останній 16.12.2024 року звернувся до АБ « Юрконсалт» за юридичною допомогою, де між ним та адвокатом Працевитим Г.О. було укладено договір на надання правничої допомоги.
20.12.2024 року адвокат ознайомився з матеріалами справи та заочним рішенням від 22.08.2018 року.
Керуючись ч.ч.2,3 ст.284 ЦПК України, зважаючи на те, що з повним заочним рішенням суду від 22.08.2018 року представник відповідача був ознайомлений 16.12.2024 року, заявник звертається до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та звертається з вказаною заявою у строк до 09.01.2025 року.
Заявник вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню з таких підстав.
По-перше, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а тому не мав можливості бути присутнім в судовому засіданні, заперечувати проти позову, користуватися своїми процесуальними правами під час розгляду справи.
По-друге, виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, спір між сторонами виник з правовідносин, що стосуються правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з нормами ГПК України.
За наведених обставин, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя неправильно визначено предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 року по справі за позовом ПАТ АБ « Укргазбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ « МБК-Продукт», про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 року, прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті ( а.с.147).
28 січня 2025 року від позивача по справі -ПАТ АБ « Укргазбанк» до суду надійшли заперечення проти доводів заявника, викладених у заяві про перегляд заочного рішення ( а.с.194-196), з яких вбачається, що банківська установа проти заяви заперечує з таких підстав.
Обізнаність ОСОБА_1 про наявність боргу ТОВ « МБК-Продукт», як директора, отримання власноруч письмових вимог Банку щодо повернення заборгованості з попередженням про звернення до суду з позовом, в тому числі до нього як фінансового поручителя ( за зареєстрованою адресою, яка також зазначена і в заяві про перегляд заочного рішення), наявність виконавчого провадження в рамках якого були накладені арешти га грошові кошти, майно, винесено постанову про розшук майна, є доказами свідомого не отримування відповідачем кореспонденції суду для затягування розгляду справи та можливого, в подальшому, скасуванню рішення суду.
6 лютого 2025 року від позивача по справі -ПАТ АБ « Укргазбанк» до суду надійшли заперечення ( додаткові) проти доводів заявника, викладених у заяві про перегляд заочного рішення ( а.с.224-226)), з яких вбачається, що банківська установа проти вимоги заявника про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення заперечує з таких підстав, що ним не доведено, що відповідний процесуальний строк пропущено з поважних причин.
В суді представник позивача проти поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 22.08.2018 року заперечує, просить у задоволенні такої вимоги заявника відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.
Представники заявника та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.
Заява про перегляд заочного рішення містить клопотання про її розгляд без участі представника заявника в разі неявки в судове засідання відповідача або його представника ( а.с.143).
Суд, ознайомившись з доводами заявника, взявши до уваги пояснення представника позивача, перевіривши позиції учасників процесу матеріалами справи, приходить до такого.
Відповідно до статей 120, 122, 123, 124, 126 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як передбачає частина перша статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В суді встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2018 року позов ПАТ АБ « Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ « Укргазбанк» заборгованість за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 станом на 12.03.2018 у розмірі 1 234 315, 54 грн., з яких : заборгованість по кредиту прострочена - 1 059 320,25 грн., заборгованість по процентам прострочена - 56 284, 62 грн., пеня - 118 710,67 грн., а також судовий збір у розмірі 18514,73 грн., а всього 1 252 830, 27грн. ( а.с.116-122).
Із заявою про перегляд заочного рішення суду від 22 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Працевитого Г.О. звернувся до суду 09 січня 2025 року ( а.с.137).
У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 порушується питання про поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. За змістом заяви зазначено, що копія заочного рішення заявником отримана не була, , натомість про ухвалення рішення стало відомо під час ознайомлення представника із матеріалами справи 09.01.2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що в позові відповідачем зазначено адресу відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ( а.с.3).
21 березня 2018 року судом, у відповідності до вимог статті 16 Закону України « Про захист персональних даних», та частини шостої статті 187 ЦПК України, до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ( далі - Департамент)було скеровано запит з метою отримання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 ( а.с.34).
Департаментом було повідомлено суд, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 ( а.с.36).
Таку ж саму адресу вказує ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення ( а.с.137).
Супровідним листом від 22 серпня 2018 року на адресу відповідача ОСОБА_1 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією була направлена копія заочного рішення від 22.08.2018 року ( а.с.123).
27 серпня 2018 року конверт, в якому містилася копія заочного рішення, повернувся до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання ( а.с.127).
Слід зазначити, що матеріали справи не містять даних про будь-які інші адреси проживання або перебування відповідача, на які суд би мав можливість надсилати ОСОБА_1 судову кореспонденцію. Заява про перегляд заочного рішення також не містить даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 у період часу з березня по серпень 2018 року ( період часу знаходження справи в провадженні суду) проживав або перебував не за місцем свого зареєстрованого місця проживання.
Таким чином 20-денний строк, визначений у чинній редакції цивільного процесуального законодавства, на подання заяви про перегляд заочного рішення сплинув 16 вересня 2018 року, відповідно, порушений заявником.
Надалі, 11 червня 2021 року ПАТ АБ « Укргазбанк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 331/2524/18 виданим 02.10.2018 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ « Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 1 252 830,27 грн. ( а.с.199-201)., за результатами розгляду якої було відкрито виконавче провадження № 658682266 ( а.с.202,203,207).
22 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ПВ Сколибога О.С. із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 658682266 шляхом направлення його матеріалів на адресу його електронної пошти ( а.с.228 зв.).
13 липня 2022 року на електронну пошту ОСОБА_1 . ПВ ОСОБА_2 було направлено відповідь на його заяву від 22.06.2022 року і повідомлено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу заявника ( АДРЕСА_1 рекомендованою кореспонденцією. ( а.с.230).
Наведене свідчить про те, що у липні 2022 року ОСОБА_1 достовірно стало відомо про наявність виконавчого провадження щодо примусового стягнення з нього на користь ПАТ АБ « Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 1 252 830,27 грн. на підставі зазначеного заочного рішення суду.
Проте, із заявами про поновлення пропущеного строку та про перегляд заочного рішення заявник звернувся до суду лише 09 січня 2025 року. При цьому, заявником не наведені обставини, які перешкоджали йому звернутися до суду з відповідними заявами по суті справи у строки , передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Суд наголошує, що за приписами частини першої статті .127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Проте, пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з урахуванням встановлених судом обставин жодним чином не обґрунтований.
Поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.
Зважаючи на посилання сторони відповідача, суд зазначає, що сторона відповідача достеменно обізнана із ухваленим рішенням, що оскаржується, реалізувала своє право на подання заяви про перегляд, проте, визначений законом строк не дотримала, поважності причин зволікання із зверненням до суду з питання, що розглядається, наявними доводами не підтверджено.
Згідно з частиною третьою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалю: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
За приписами частини четвертої статті .263 ЦПК України суд враховує правові висновки, здійснені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пр. № 14-74цс21. Так, Велика Палата зауважила, що процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. Разом з цим, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Таким чином, відповідно до здійсненого правого висновку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд.Тоді відповідач, який її подав, може оскаржитив апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Проте, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, пр.№ 14-25цс24, наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, як виснував Верховний Суд, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Тобто суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Керуючись ст.3, 120-128, 263, 269-272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 331/2524/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк « Укргазбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю « МБК-Продукт», про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 року , відмовити.
Заяву адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 331/2524/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк « Укргазбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю « МБК-Продукт», про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 року, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду в частині відмови у поновленні строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Повний текст ухвали виготовлено 28 лютого 2025 року.
Суддя : Н.Г.Скользнєва