Справа № 322/1069/16
Провадження № 1-кп/314/13/2025
14.02.2025 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080300000449 від 30 вересня 2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Цикове, Покровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12016080300000449 від 30 вересня 2016 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Згідно зміненого обвинувального акту від 24.10.2024 ОСОБА_3 змінено обвинувачення з ч. 2 на ч. 1 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні захисних обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінального провадження оскільки строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12016080300000449, внесеному до ЄРДР 30 вересня 2016 року за ч. 1 ст. 289 КК України, спливли.
У судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 289 КК України, та закриття вказаного кримінального провадження, виходячи з такого.
Зі зміненого обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 289 КК України.
Санкція ч.1 ст.289 КК України карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України, є нетяжким злочином.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Матеріали справи не містить відомостей про те, що обвинувачений був засуджений за інші кримінальні правопорушення після того, як ОСОБА_3 було інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України ч. 1 ст. 289 КК України - п'ять років, сплив 30.09.2021, що є наслідком звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Також, суд враховує правову позицію, викладену в постанові від 11 листопада 2020 року по справі № 455/229/17 (провадження № 51-3298км20), в якій Верховний Суд наголосив, що: «твердження про неможливість застосувати звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності через те, що обвинувачена не визнала своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення також не ґрунтується на вимогах закону. Дотримання умов, передбачених частинами 1 - 3 ст. 49 КК України є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України».
Аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 509/4247/17 (провадження №51-5696ск20).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі № 598/1781/17 від 17 червня 2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к вказав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.
Отже, при закритті провадження по даній справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини ОСОБА_3 судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі Грабчук проти України від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
При цьому суд також враховує, що питання, передбачені ч.1 ст.368 КПК України, а саме: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інше не підлягають з'ясуванню в судовому засіданні під час вирішення клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, так як ці обставини можуть бути вирішені лише при ухваленні вироку після розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог Закону України про кримінальну відповідальність (ст. 74 КК України), лише у випадку, коли особа заперечує проти закриття справи з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності, суд, за наявності до того підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284, ч. 4 ст.286 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у тому числі у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 289 КК України в кримінальному провадженні № 12016080300000449, внесеному до ЄРДР 30.09.2016, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Питання про долю речових доказів та документів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.12 ,49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, 285, ч.4 ст.286, ст.288, ст. ст. 350, 369-372,376 КПК України, суд
постановив:
клопотання захисника обвинуваченого адвоката та обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12016080300000449 від 30 вересня 2016 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12016080300000449 від 30 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Речовий доказ мопед «ВІПЕР АКТИВ» синього кольору залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу проголошено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя ОСОБА_1
14.02.2025