Справа № 308/8888/24
1-кс/308/1158/25
27 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові, погоджене прокурором, про зміну запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189 КК України
на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про зміну запобіжного заходу.
Клопотання обґрунтовано тим, що, на переконання органу досудового розслідування, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту повною мірою не відповідатиме меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми та неможливим.
До слідчого судді від захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , надійшли заперечення на клопотання про зміну запобіжного заходу, у яких захисник вказує про необґрунтованість повідомленої підозри та недоведеність ризиків, про які заявляє сторона обвинувачення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя доходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За приписами статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000215 від 17.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189 КК України.
15.08.2024 в рамках кримінального провадження № 62024140160000215, в порядку ст. 276, 277, 278 та ст. 111, 133,135,136 складено та повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України.
19.02.2025 слідчим оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку із нез'явленням підозрюваного на виклик слідчого.
21.02.2025 слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду постановив ухвалу про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 .
26.02.2025 ОСОБА_4 затримано на підставі вищевказаної ухвали.
Того ж дня, тобто 26.02.2025, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 189 КК України.
24.02.2025 постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000215 до 3 місяців, тобто до 27.03.2025 включно.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 слідчий суддя визначає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред'явленої підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих до клопотання матеріалах кримінального провадження.
Так, слідчий суддя поділяє позицію сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , що підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.05.2024, протоколом обшуку від 17.05.2024, протоколом огляду від 17.05.2024, протоколами огляду місця події від 17.05.2024, протоколом допиту потерпілого від 18.05.2024, протоколом допиту свідка від 18.05.2024, протоколом допиту свідка від 17.05.2024, копією талону-повідомлення єдиного обліку №5020, протоколом допиту свідка від 21.05.2024, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2024, протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 03.06.2024, протоколами допиту свідків від 29.05.2024, , протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 07.06.2024, протоколом допиту потерпілого від 07.06.2024, протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2024, висновком експерта №СЕ-19/107-24/6903-АВ від 11.07.2024, висновком експерта №СЕ-19/107-24/6936-ТВ від 08.07.2024 та іншими матеріалами клопотання.
Твердження захисту про необґрунтованість підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки досліджені слідчим суддею матеріали свідчать про протилежне. При цьому слід зауважити, що слідчим суддею не вирішується питання винуватості ОСОБА_4 .
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Так, зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.
Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує, що на теперішній час обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного змінилися, оскільки, по-перше, 26.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру, а, по-друге, після застосування первісного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний ухилявся від органу досудового розслідування, що стало підставою для його оголошення у розшук та надання дозволу на затримання.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 189 КПК України є особливо тяжким злочином.
Поряд із цим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний вже ухилявся від органу досудового розслідування, що стало підставою для його оголошення у розшук за затримання на підставі ухвали слідчого судді.
Також слідчий суддя поділяє доводи клопотання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як у кримінальному провадженні допитувалися потерпілі та свідки. Стороні захисту було надано копії матеріалів кримінального провадження з яких сторона захисту, в тому числі підозрюваний, дізналися про обсяг зібраних доказів, у тому числі дані про потерпіли та інших свідків у кримінальному провадженні, показання яких мають суттєве значення для доказування.
Більше того, у кримінальному провадженні проводилися експертні дослідження, що зумовлює висновок про існування ризику впливу на експертів.
Заслуговують на увагу й посилання сторони обвинувачення на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки відомостей про будь-яке сприяння досудовому розслідуванню з боку підозрюваного не встановленого.
Також слідчий суддя погоджується із доводами про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У цьому контексті слідчий суддя зауважує про те, що згідно з довідкою №16-05062024/21210 ОСОБА_4 12.02.2024 пред'явлено обвинувачення у кримінальному провадженні №12023100050003285 від 21.09.2023.
Слідчий суддя наголошує на тому, що на теперішній час збільшився обсяг інкримінованих підозрюваному протиправних діянь, що відповідно вказує на збільшення ймовірності реалізації підозрюваним відповідних ризиків задля уникнення покарання в майбутньому.
При цьому відповідні обставини не були предметом дослідження в ході вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя вбачає, що раніше визначений підозрюваному запобіжний захід не повною мірою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозорюваного й унеможливити реалізацію підозрюваним ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд із цим, суд бере до уваги положення ст. 178 КПК України. У цьому аспекті слідчий суддя враховує відсутність відомостей про незадовільний стан здоров'я підозрюваного, вік підозрюваного та відсутність судимостей.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Названою нормою також передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги, характер кримінальних правопорушень, вчинення яких інкриміновано підозрюваному, а також враховуючи особу підозрюваного, кількість та зміст встановлених ризиків, відсутність відомостей про незадовільний майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що у даному випадку заставу слід визначити в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий розмір застави буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти окремі обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали слід визначити у межах строку досудового розслідування, а строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити до 60 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 27.03.2025.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26.02.2025.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених цим Кодексом - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а саме - до ГУ ДМС у Закарпатській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1